Під час аутопсії померлого від чуми пацієнта на фоні геморагічного синдрому виявлено: геморагічний некроз шкіри стегна, лімфангіт, пахвинний геморагічний лімфаденіт. Укажіть форму чуми.

Чому це правильна відповідь

Шкірно-бубонна форма чуми є локалізованою формою бубонної чуми з обов’язковим первинним ураженням шкіри в місці проникнення Yersinia pestis (частіше через укус блохи) та подальшим лімфогенним поширенням до регіонарних лімфовузлів з формуванням геморагічно-некротичного бубону. Макроскопічно на шкірі стегна визначається первинний афект — ділянка геморагічного некрозу з чорним струпом («чорна пляма»), навколо зона гіперемії та набряку, по ходу лімфатичних судин — червоні смуги лімфангіту, пахвинні лімфовузли різко збільшені, зрощені в конгломерати («бубони»), на розрізі геморагічно-некротичні з розплавленими ділянками, тоді як мікроскопічно в шкірі — коагуляційний некроз дерми з масивними крововиливами, в лімфовузлах — тотальний геморагічний некроз з розплавленням лімфоїдної тканини, велика кількість грамнегативних біполярно забарвлених паличок, периваскулярні крововиливи, тромбози судин, відсутність вираженої нейтрофільної реакції через токсин Y.pestis. Ці морфологічні зміни пов’язані з етіологією та патогенезом, де збудник через мікротравму шкіри швидко розмножується, продукує коагулазу, фібринолізин та токсини (F1, V/W-антигени), що пригнічують фагоцитоз і викликають апоптоз макрофагів, сприяючи лімфогенному поширенню до бубонів з їх геморагічним розплавленням та формуванням первинного шкірного афекту. Ускладнення шкірно-бубонної форми включають вторинну септицемію з переходом у первинно-септичну форму, гангрену кінцівок, вторинно-легеневу чуму при аспірації, ДВЗ-синдром та швидку смерть від токсичного шоку. В контексті аутопсії з геморагічним некрозом шкіри стегна, лімфангітом та пахвинним геморагічним лімфаденітом правильним є саме шкірно-бубонна форма, оскільки лише вона має первинний шкірний афект з регіонарним бубоном та лімфангітом, тоді як первинно-легенева форма починається з легень, первинно-септична — без локальних проявів, бубонна — без шкірного некрозу, а «геморагічна» не є окремою класифікаційною формою. Крім того, локалізація первинного афекту на стегні та пахвинний бубон чітко вказують на лімфогенний шлях від шкіри нижньої кінцівки. На відміну від простої бубонної форми, де первинний афект відсутній або непомітний, шкірно-бубонна форма завжди має виражений шкірний компонент, що є діагностичною ознакою та відображає місце проникнення збудника.