У пацієнта з переломом стегнової кістки для послаблення напруги поперечно-посмугованих мʼязів під час репозиції відломків кістки треба призначити курареподібний засіб короткочасної дії. Який препарат доцільно призначити пацієнту?

Чому це правильна відповідь

Суксаметоній належить до деполяризуючих міорелаксантів короткочасної дії і є єдиним клінічно застосовуваним представником цієї групи. Механізм дії полягає у зв’язуванні з постсинаптичними нікотинових холінорецепторів N2-типу скелетних м’язів з подальшою тривалою деполяризацією кінцевої пластинки, що призводить до початкових фасцикуляцій і наступної стійкої фази деполяризуючого блоку, під час якої м’яз не реагує на ацетилхолін і залишається повністю розслабленим. На відміну від недеполяризуючих (конкурентних) міорелаксантів, суксаметоній не блокується антихолінестеразними засобами, а його ефект припиняється виключно внаслідок швидкого гідролізу псевдохолінестеразою плазми (бутирилхолінестеразою) до сукцинілмонохоліну та холіну. Тривалість дії суксаметонію становить 5–10 хвилин після одноразового болюсного введення, що ідеально відповідає потребі короткочасної міорелаксації під час репозиції відломків кістки, інтубації трахеї чи інших коротких маніпуляцій. Фармакокінетично препарат вводиться тільки внутрішньовенно, швидко гідролізується у плазмі, не залежить від функції печінки чи нирок у нормі, однак при генетичному дефіциті псевдохолінестерази або тяжкій печінковій недостатності можливе значне подовження блоку (години) з ризиком апное апное. Клінічно суксаметоній є препаратом вибору для швидкої послідовності інтубації та короткочасних маніпуляцій, що потребують повного розслаблення поперечно-посмугованої мускулатури. Основні побічні ефекти пов’язані з початковою деполяризацією: гіперкапіємія (особливо небезпечна у пацієнтів з опіками, травмами, нейром’язовими захворюваннями), міалгії, підвищення внутрішньошлункового та внутрішньоочного тиску, можливе провокування злоякісної гіпертермії у генетично схильних осіб. Саме короткочасність і деполяризуючий тип блоку роблять суксаметоній єдиним правильним вибором у даній клінічній ситуації. Усі інші перелічені препарати є недеполяризуючими (конкурентними) антагоністами нікотинових холінорецепторів і мають значно більшу тривалість дії (від 20–35 хвилин у піпекуронію до 60–90 хвилин у тубокурарину), що неприйнятно для короткочасної репозиції кістки.