Хворий похилого віку страждає на хронічний закреп, в основі якого лежить гіпотонія товстого кишечнику. Який препарат слід призначити хворому?

Чому це правильна відповідь

У задачі описано хронічний закреп у пацієнта похилого віку, причиною якого є гіпотонія товстого кишечнику, тобто зниження моторики та пропульсивних скорочень, що подовжує транзит, збільшує реабсорбцію води і формує щільні калові маси. У такій ситуації логічно потрібен засіб, який підсилює перистальтику саме товстої кишки і полегшує евакуацію без необхідності системної холіноміметичної стимуляції. Бісакодил належить до контактних (стимулюючих) проносних: його провідний ефект — місцеве подразнення нервових закінчень слизової та стимуляція ентеральної нервової системи з посиленням перистальтики в товстому кишечнику, а також збільшенням секреції води й електролітів у просвіт кишки та зменшенням їх зворотного всмоктування. Механізм дії бісакодилу є переважно локальним і не зводиться до прямої активації «одного рецептора» на кшталт М-холінорецепторів. Після перетворення в активні метаболіти в кишці він стимулює інтрамуральні нервові сплетення (мієнтеричне та підслизове), підвищуючи частоту та силу пропульсивних скорочень товстої кишки. Паралельно активується секреторний компонент: збільшується надходження іонів у просвіт (із осмотичним притоком води), що розмʼякшує калові маси та знижує потребу у надмірному натужуван