У померлого від інтоксикації чоловіка під час розтину тіла виявлено збільшення стегна в об’ємі; на поверхні шкіри нориці з виділенням в’язкої жовто-зеленої рідини; стегнова кістка потовщена та деформована, має місце утворення секвестрів. При мікроскопічному дослідженні: секвестральні порожнини оточені грануляційною та сполучною тканиною з наявністю нейтрофілів, кістково-мозкові канали облітеровані, компактна пластинка потовщена. Який з перерахованих діагнозів найбільш імовірний?

Чому це правильна відповідь

Хронічний гнійний остеомієліт є тривалим гнійно-некротичним запаленням кістки та кісткового мозку з формуванням секвестрів, нориць і вираженою склеротичною реакцією, що розвивається внаслідок переходу гострого процесу або первинно-хронічного перебігу; макроскопічно стегно збільшене в об’ємі, шкіра з норицями, з яких виділяється в’язка жовто-зелена рідина (гній), стегнова кістка потовщена, деформована, з секвестрами, періост потовщений, мікроскопічно секвестри (некротизована кістка без остеоцитів) оточені демаркаційним валом грануляційної тканини з нейтрофілами, макрофагами, плазматичними клітинами, зовнішній шар – зріла сполучна тканина з фіброзом, кістково-мозкові канали облітеровані гноєм, грануляціями та фіброзною тканиною, остеокласти активні, періост гіперплазований з новоутворенням кістки (періостальні наслоєння). Етіологічно найчастіше викликаний золотистим стафілококом, патогенез включає персистенцію інфекції в кісткових канальцях, неможливість повного дренування гною, постійне утворення нових секвестрів і капсул, що підтримує запалення, при цьому хронічна інтоксикація призводить до амілоїдозу внутрішніх органів і смерті. Можливі ускладнення включають амілоїдоз нирок, печінки та селезінки через тривалу інтоксикацію, патологічні переломи, деформацію кістки, хронічні нориці з ризиком малігнізації (плоскоклітинний рак в норицевому ході), сепсис при загостренні, контрактури суглобів. У контексті питання правильним є хронічний гнійний остеомієліт, оскільки наявність нориць, секвестрів, потовщення та деформації кістки, облітерованих кістково-мозкових каналів і грануляційної тканини з нейтрофілами типові для хронічного перебігу, а не гострого процесу без секвестрів чи специфічних гранульом туберкульозу, без системного порушення обміну як при остеопорозі чи паратиреоїдній остеодистрофії.