Дослідженнями останніх десятиліть встановлено, що безпосередніми 'виконавцями' апоптозу в клітині є особливі ферменти - каспази. В утворенні одного з них бере участь цитохром С. Вкажіть його функцію в нормальній клітині:

Чому це правильна відповідь

Цитохром С є невеликим гемвмісним білком (мол. маса ≈12 кДа), що локалізується у міжмембранному просторі мітохондрій і вільно дифундує вздовж зовнішньої поверхні внутрішньої мембрани. У нормальній клітині цитохром С виконує ключову функцію в дихальному ланцюзі, переносячи один електрон від комплексу III (убіхінол-цитохром-С-редуктази) до комплексу IV (цитохром-С-оксидази) за реакцією: цитохром С (Fe³⁺) + e⁻ → цитохром С (Fe²⁺) і зворотно, забезпечуючи безперервний потік електронів від НАДН і ФАДН₂ до кисню з утворенням води. Гемове залізо цитохрому С змінює ступінь окиснення (Fe³⁺ ↔ Fe²⁺) без зміни координації лігандів, що робить його ідеальним одноелектронним переносником. Регуляція переносу електронів цитохромом С залежить від мембранного потенціалу та кардіоліпінового якоря на внутрішній мембрані; при нормальному Δψm цитохром С міцно зв’язаний з кардіоліпіном і не виходить у цитозоль. При ініціації апоптозу (внутрішнього мітохондріального шляху) відбувається окиснення кардіоліпіну, від’єднання цитохрому С і його вихід у цитозоль через пори, що утворюються бакс/бак-комплексом або під дією tBid. У цитозолі цитохром С зв’язується з Apaf-1, викликає його олігомеризацію, утворення апоптосоми та активацію прокаспази-9, яка далі розрізає і активує ефекторні каспази-3 і -7. Таким чином, у нормальній клітині цитохром С є незамінним компонентом дихального ланцюга переносу електронів, а його вихід у цитозоль перетворює його з енергетичного переносника на тригер апоптозу.