У хворого з патологією серцево-судинної системи розвинулися набряки на нижніх кінцівках. Який механізм розвитку серцевого набряку?

Чому це правильна відповідь

Серцевий набряк формується внаслідок порушення балансу між гідростатичним та онкотичним тиском у капілярному руслі. При серцевій недостатності, особливо лівошлуночковій або правошлуночковій, кровообіг уповільнюється і тиск у венулах підвищується. Це збільшує гідростатичний тиск на стінки капілярів, що спричинює вихід рідини з кровоносного русла у міжклітинний простір тканин нижніх кінцівок. Молекулярні каскади включають реакцію ендотелію капілярів на механічне навантаження, активацію цитокінів і медіаторів запалення, які підсилюють проникність судин. Клітинні процеси включають деформацію ендотеліоцитів та дисрегуляцію міжклітинних щілин, що сприяє збільшенню фільтрації плазми. Гомеостаз рідини порушується через накопичення води та натрію у міжклітинному просторі. Системні механізми регуляції, зокрема активація ренін-ангіотензин-альдостеронової системи і симпатоадреналової системи, призводять до затримки натрію та води, що підсилює набряк. Клінічно це проявляється набряками гомілок, щиколоток і стоп, особливо ввечері, що характерно для серцевої недостатності. Наслідки включають підвищення навантаження на серце та порушення мікроциркуляції тканин, що може призвести до ішемічних змін і посилення серцевої недостатності. Прямий причинно-наслідковий зв’язок між підвищеним венозним гідростатичним тиском і накопиченням рідини у тканинах робить цей механізм ключовим для розвитку серцевого набряку. Варіант «Підвищення гідростатичного тиску в венулах» правильний, оскільки він безпосередньо пояснює локалізацію та характер набряку при серцевій недостатності. Інші механізми, як зниження осмотичного тиску або підвищення онкотичного тиску, не відповідають клінічній картині серцевих набряків.