Чоловік з гострим міокардитом помер від серцево-судинної недостатності. В ході мікроскопічного дослідження внутрішніх органів виявлені: плазморагія, набряк, стази в капілярах, численні крововиливи, а також дистрофічні зміни в паренхімі. Наслідком чого є дані зміни?

Чому це правильна відповідь

Гострий загальний венозний застій розвивається при раптовій декомпенсації серцевої діяльності, зокрема при гострому міокардиті з різким зниженням насосної функції лівого та правого шлуночків, що призводить до накопичення крові у венозному руслі великого та малого кіл кровообігу; макроскопічно органи (печінка, легені, нирки, селезінка) різко збільшені, щільні, темно-червоні або ціанотичні, з краю розрізу стікає значна кількість темної крові, мікроскопічно спостерігається різке розширення венул і капілярів з вираженими стазами еритроцитів, плазморагія з виходом плазми в периваскулярний простір, набряк строми, множинні дрібні діапедезні крововиливи та дистрофічні зміни паренхіматозних клітин (зерниста, вакуольна дистрофія, іноді некрози), що відображає гіпоксію та токсичне ушкодження тканин. Патогенетично ці зміни зумовлені підвищенням гідростатичного тиску у венозній частині капілярів при недостатності серця, що перевищує онкотичний тиск плазми, викликаючи транссудацію рідини (набряк) і діапедез еритроцитів (крововиливи), стаз еритроцитів посилює гіпоксію, призводить до ушкодження ендотелію та підвищення проникності судин, а також до вторинних дистрофічних змін у паренхімі через порушення мікроциркуляції та оксигенації тканин. Ускладненнями гострого загального венозного застою є прогресуюча серцево-судинна недостатність, набряк легень з геморагічним компонентом, набряк мозку, поліорганна гіпоксія з дистрофічними та некротичними змінами в паренхіматозних органах, що може завершитися летально, як у даному випадку при гострому міокардиті. У контексті питання правильним є саме гострий загальний венозний застій, оскільки сукупність плазморагії, стазів, набряку, діапедезних крововиливів і дистрофічних змін у всіх внутрішніх органах при гострій серцевій недостатності від міокардиту є класичною картиною саме цього порушення гемодинаміки, тоді як ДВС-синдром характеризується тромбозами мікроциркуляторного русла та гіаліновими тромбами, а артеріальне повнокрів’я не дає стазів і плазморагії.