У хворого з тромбофлебітом нижніх кінцівок раптово після навантаження виникли задишка, різкий біль у грудях, ціаноз, набухання шийних вен. Яке найбільш імовірне порушення кровообігу виникло у хворого?

Чому це правильна відповідь

Тромбоемболія легеневої артерії є гострим судинним порушенням кровообігу, що виникає внаслідок раптової оклюзії легеневої артерії або її гілок тромбоемболом, переважно з вен нижніх кінцівок при тромбофлебіті, і призводить до різкого порушення гемодинаміки правого відділу серця та легенево-серцевої недостатності. Макроскопічно при аутопсії виявляють великий червоний або змішаний тромб у стовбурі чи гілках легеневої артерії, часто з ознаками "сидячого" тромбу на розрізі, легені набряклі, з вогнищами геморагічного інфаркту в периферичних відділах, тоді як мікроскопічно в зоні оклюзії — тромб з лініями Зана, дистальніше — альвеоли заповнені еритроцитами, набряк міжальвеолярних перегородок, можливий геморагічний інфаркт з коагуляційним некрозом паренхіми, розширення правих відділів серця з дилатацією та гіперемією внутрішніх органів. Ці морфологічні зміни пов'язані з етіологією та патогенезом, де тромбофлебіт глибоких вен нижніх кінцівок (фактори Вірхова: стаз, гіперкоагуляція, пошкодження ендотелію) призводить до утворення нестабільного тромбу, який при фізичному навантаженні відривається, мігрує через праві відділи серця і закупорює легеневу артерію, викликаючи раптове підвищення тиску в малому колі кровообігу, перевантаження правого шлуночка та гостру правосерцеву недостатність з венозним застоєм у великому колі. Ускладнення тромбоемболії легеневої артерії включають раптову смерть від гострої правошлуночкової недостатності, геморагічний інфаркт легені з подальшим нагноєнням, хронічну легеневу гіпертензію при рецидивуючих емболіях, парадоксальну емболію в системний кровообіг через відкрите овальне вікно, а також шок з поліорганною недостатністю. В контексті клінічної картини з тромбофлебітом нижніх кінцівок, раптовою задишкою, болем у грудях, ціанозом та набуханням шийних вен після навантаження, правильним є саме тромбоемболія легеневої артерії, оскільки лише вона пояснює раптовий початок з ознаками гострої легеневої гіпертензії та правошлуночкової недостатності, тоді як інші варіанти мають іншу локалізацію та клінічну картину (інфаркт міокарда, абдомінальний біль, неврологічна симптоматика). Крім того, джерело емболу (венозний тромбоз нижніх кінцівок) та фізичне навантаження як провокуючий фактор класично асоціюються саме з ТЕЛА. На відміну від тромбозу легеневої артерії, який розвивається in situ (при сепсисі, травмі), тромбоемболія має венозне походження, що підтверджується наявністю тромбофлебіту, а раптовий початок виключає хронічні судинні процеси.