Хворий на сімейну гіперліпідемію, викликану дефіцитом рецепторів ЛПНЩ, вживав інгібітори бета-гідроксиметил-глутарил-КоА-редуктази. Цей препарат сприяє:

Чому це правильна відповідь

Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини) конкурентно блокують ключовий регуляторний фермент біосинтезу холестерину — 3-гідрокси-3-метилглутарил-КоА-редуктазу, що каталізує перетворення ГМГ-КоА в мевалонову кислоту, ранній і лімітуючий етап синтезу холестерину в гепатоцитах. Блокада цього ферменту знижує внутрішньоклітинний вміст холестерину, що призводить до активації протеолітичного розщеплення SREBP-2 (sterol regulatory element-binding protein-2), його транслокації в ядро та підвищення експресії генів LDL-рецепторів на поверхні гепатоцитів. Збільшення кількості LDL-рецепторів посилює захоплення ЛПНЩ та ЛПЗЩ з плазми крові, знижуючи концентрацію холестерину ЛПНЩ та загального холестерину в крові. У пацієнтів із сімейною гіперхолестеринемією, зумовленою дефіцитом функціональних LDL-рецепторів, ефективність статинів значно нижча, але вони все одно знижують рівень холестерину за рахунок зменшення синтезу та секреції атерогенних ліпопротеїнів печінкою. Фармакокінетично статини (симвастатин, аторвастатин, розувастатин) мають високий ефект першого проходження через печінку, метаболізуються переважно CYP3A4 (крім правастатину та розувастатину), виводяться з жовчю, що забезпечує селективну дію на гепатоцити при низьких системних концентраціях. Клінічно статини є препаратами першої лінії при гіперхолестеринемії (як гетерозиготній, так і гомозиготній сімейній), для первинної та вторинної профілактики атеросклерозу, оскільки знижують ризик серцево-судинних подій на 20–40 %. Побічні ефекти (міопатія, рабдоміоліз, підвищення трансаміназ) зумовлені пригніченням синтезу мевалонату та його похідних (коензим Q10, доліхол, ізопреноїльовані білки). Саме зниження рівня холестеролу крові через інгібування ГМГ-КоА-редуктази та збільшення кліренсу ЛПНЩ є основним і єдиним правильним механізмом дії статинів у задачі.