Під час розтину тіла дівчики 9 років у верхівці правої легені субплеврально було знайдене вогнище казеозного некрозу діаметром 15 мм, біфуркаційні лімфатичні вузли були збільшені містили дрібні вогнища некрозу коагуляційного типу. Мікроскопічно - у легеневому вогнищі та в лімфатичних вузлах навколо некротичних мас були розташовані епітеліоїдні клітини, лімфоцити та поодинокі багатоядерні гігантські клітини. Діагностуйте захворювання.

Чому це правильна відповідь

Первинний туберкульоз є інфекційним гранулематозним захворюванням, що виникає у неімунізованому організмі після первинного інфікування Mycobacterium tuberculosis. Типовою морфологічною ознакою є формування первинного комплексу (комплекс Гона), що включає субплевральний осередок специфічного запалення, регіонарний лімфангіїт та специфічний лімфаденіт із казеозним некрозом. У наведеному випадку опис субплеврального вогнища в легені діаметром 15 мм та ураження біфуркаційних лімфовузлів з некрозом є класичною морфологічною картиною первинного комплексу. Макроскопічно субплевральний осередок має вигляд сірувато-жовтого вузла, м’якої або сирнистої консистенції, що відповідає казеозному некрозу. Збільшення регіонарних лімфовузлів і наявність у них казеозних вогнищ підкреслюють лімфогенне поширення інфекції від первинного вогнища. Ці зміни не мають тенденції до вираженої кавернізації, яка більш типова для вторинних форм туберкульозу. Мікроскопічно визначається характерна гранульома з епітеліоїдних клітин, лімфоцитів, макрофагів та поодиноких багатоядерних гігантських клітин типу Лангханса, що формують гранульоматозний вал навколо казеозного некрозу. Казеозний некроз має аморфну структуру, еозинофільне забарвлення і містить уламки ядер клітин, що є наслідком дистрофічного процесу, спричиненого гіпоксією та дією токсичних факторів мікобактерій. У патогенезі первинного туберкульозу важливу роль відіграє гіперсенсибілізація уповільненого типу, яка розвивається після інфікування. Цей імунний механізм обумовлює формування гранульом та некрозу. У дітей первинний туберкульоз частіше має виражений лімфаденіт, що пояснюється незрілістю місцевих імунних механізмів та тенденцією до генералізації процесу. Ускладненнями первинного туберкульозу можуть бути прогресуючий первинний туберкульоз, міліарне поширення та ураження інших органів через гематогенний шлях, проте типовою є відносна стабільність вогнища з формуванням фіброзу та звапнення. У контексті питання опис субплеврального вогнища та ураження регіонарних лімфатичних вузлів у дитячому віці однозначно відповідає первинному туберкульозу, на відміну від вторинних чи гематогенних форм, що мають інший морфогенез та розподіл уражень.