У дитини після перенесеної ангіни різко збільшилися лімфатичні вузли: паратрахеальние, біфуркаційні, шийні. При мікроскопії шийного лімфатичного вузла виявлені вогнища некрозу, обмежені лімфоцитами, епітеліоїдними клітинами і клітинами Пирогова - Лангханса. Яка найбільш ймовірна патологія?

Чому це правильна відповідь

Туберкульоз є інфекційним гранульоматозним процесом, викликаним Mycobacterium tuberculosis, що характеризується продуктивним запаленням з формуванням специфічних гранульом. Для нього типовим є утворення епітеліоїдно-клітинних гранульом із центральним казеозним некрозом, який є морфологічним маркером деструктивної дії мікобактерій та реакції імунної системи. На макроскопічному рівні збільшені лімфатичні вузли щільні, білуваті, іноді з ділянками сироподібного розпаду, що відповідає коагуляційному некрозу з детритом. Мікроскопічно некроз оточений валом епітеліоїдних клітин, лімфоцитів та гігантських клітин типу Пирогова–Лангханса, що формує типовий туберкульозний гранульоматозний фенотип. Патогенез туберкульозу ґрунтується на активації клітинного імунітету, зокрема Т-лімфоцитів, які стимулюють диференціацію макрофагів у епітеліоїдні та багатоядерні клітини. Формування гігантських клітин Лангханса, з ядрами, розташованими по периферії у формі підкови, є характерною ознакою хронічного гранульоматозного запалення, спрямованого на обмеження збудника. Казеозний некроз, який розвивається внаслідок гіпоксії та токсичної дії мікобактерій, визначає центральну деструкцію з перетворенням тканини на аморфний еозинофільний детрит. Морфологічні зміни в лімфовузлах у вигляді продуктивного гранульоматозного запалення з казеозним некрозом відображають спробу організму локалізувати інфекцію і запобігти її дисемінації. Строма вузла перебудовується, судини зазнають реактивного ремоделювання, а довкола гранульом виникає щільний лімфоцитарний інфільтрат. Така організація дозволяє імунній системі формувати бар'єр проти поширення збудника, але при прогресуванні процесу гранульоми зливаються, і вузол може руйнуватися. Ускладненнями туберкульозного ураження лімфатичних вузлів можуть бути їх кальцифікація, фістулізація, прогресуюча дисемінація з розвитком генералізованого туберкульозу. У дітей нерідко спостерігається первинний комплекс із вираженою реакцією лімфатичних вузлів. У контексті описаних морфологічних змін правильним є діагноз туберкульоз, оскільки поєднання казеозного некрозу, епітеліоїдних клітин та клітин Лангханса є патогномонічним і чітко відрізняє цей процес від інших гранульоматозів.