При мікроскопічному дослідженні шийного лімфатичного вузла виявлено скупчення епітеліоїдних клітин, лімфоцитів і гігантських клітин Пирогова-Лангханса. В центрі - казеозний некроз. Вкажіть найбільш імовірну патологію:
- А Сифіліс
- Б Саркоїдоз
- В Риносклерома
- Г Туберкульоз Правильна
- Д Сап
Чому це правильна відповідь
Туберкульоз характеризується утворенням специфічних гранульом, у яких поєднуються епітеліоїдні клітини, лімфоцити та багатоядерні гігантські клітини типу Пирогова–Лангханса. Патогенетично Mycobacterium tuberculosis індукує Т-клітинно-опосередковану гіперчутливість уповільненого типу, внаслідок чого активовані макрофаги перетворюються на епітеліоїдні клітини та зливаються у гігантські клітини. Гранульома формується як бар’єр, що обмежує поширення мікобактерій. Ключовою ознакою туберкульозної гранульоми є наявність казеозного некрозу в центрі. Він має вигляд аморфної, зернистої, еозинофільної маси, що утворюється через комбіновану дію токсинів мікобактерій та цитотоксичних механізмів імунної системи. Казеоз відрізняється від інших видів некрозу своєю повною структурною деструкцією, відсутністю клітинних тіней і тенденцією до звапнення. Макроскопічно такі гранульоми в лімфатичних вузлах можуть утворювати щільні, жовтувато-білі вогнища з сухуватою, сироподібною консистенцією в центрі. Мікроскопічно навколо казеозного некрозу розташований вал епітеліоїдних клітин та гігантські клітини Пирогова–Лангханса з характерним периферичним розташуванням ядер у вигляді підкови або кайми. Лімфоцитарний обідок відмежовує гранульому від навколишньої тканини. Клініко-патологічна логіка чітко свідчить, що поєднання епітеліоїдно-клітинної гранульоми, гігантських клітин Лангханса та казеозного некрозу є патогномонічним саме для туберкульозу, а жодне з інших захворювань у списку не проявляється таким комплексом змін.