При деяких гельмінтозах людина може сама виявити гельмінта, оскільки зрілі членики збудника можуть активно виповзати з ануса людини. Це характерно для такого захворювання:

Чому це правильна відповідь

Теніаринхоз є гельмінтозом, збудником якого є Taenia saginata, представник типу Platyhelminthes, класу Cestoda. Це стрічковий черв’як, який паразитує у тонкій кишці людини та досягає значних розмірів. Тіло гельмінта складається зі сколекса, шийки та довгого ланцюга члеників — проглотид, які є гермафродитними та на термінальній стадії розвитку стають зрілими і містять яйця. Ключовою біологічною особливістю Taenia saginata є активна рухливість зрілих проглотид. Зрілі членики відокремлюються від стробіли і здатні самостійно, завдяки скороченню м’язових волокон, активно виповзати з анального отвору хазяїна. Саме ця властивість є патогномонічною ознакою теніаринхозу та часто є причиною звернення пацієнтів за медичною допомогою. Патогенез захворювання пов’язаний із механічним подразненням слизової оболонки кишки, споживанням поживних речовин паразитом та токсико-алергічним впливом продуктів його обміну. Клінічно можуть спостерігатися диспепсичні явища, біль у животі, зниження маси тіла, а також характерний симптом — самостійне виповзання члеників, що чітко вказує на даного збудника. Діагностика теніаринхозу базується на виявленні проглотид або яєць у фекаліях. Визначальним є морфологічне дослідження члеників, оскільки проглотиди Taenia saginata мають більшу кількість бічних відгалужень матки, ніж у близьких видів. Імунологічні методи відіграють допоміжну роль, а ПЛР у рутинній практиці застосовується рідко. Імунітет після перенесеного теніаринхозу нестійкий. Специфічної вакцини для людини не існує. Профілактика полягає у ветеринарному контролі м’яса великої рогатої худоби, достатній термічній обробці яловичини та дотриманні санітарно-гігієнічних правил. Саме активне виповзання зрілих члеників з ануса є вирішальною ознакою, яка однозначно вказує на теніаринхоз і дозволяє відмежувати його від інших цестодозів.