A 6-year-old boy is brought to the pediatrician by his mother, who complains of low-grade fever, chronic cough and night sweats in her child. She describes the cough as productive, producing white sputum that is sometimes streaked with blood. She also says that her son has lost some weight in the last month. His vital signs include blood pressure of 115/75 mm Hg, heart rate of 110/min., respiratory rate of 18/min. and temperature of 36.6°. On physical examination, the patient is ill looking. Pulmonary auscultation reveals some fine crackles in the right upper lobe. The pediatrician suspects an active infection and performs Mantoux test. Intradermal injection of which of the following substances has been most likely used by pediatrician for the screening test in this clinical case?

Чому це правильна відповідь

Mycobacterium tuberculosis є кислотостійкою бактерією, грампозитивною паличкою з високим вмістом ліпідів у клітинній стінці, що зумовлює її кислотостійкість, повільне зростання та здатність утворювати гранульоми в тканинах. Цей мікроорганізм не має капсули, спор чи джгутиків, але характеризується наявністю міколових кислот, які забезпечують стійкість до фагоцитозу та багатьох антибіотиків. Основними факторами патогенності є корд-фактор, що сприяє утворенню гранульом і токсичності для макрофагів, а також здатність до внутрішньоклітинного виживання в макрофагах завдяки інгібіції фаго-лізосомального злиття. Патогенез туберкульозу починається з аерогенного шляху проникнення, коли краплинки з мікобактеріями вдихаються та осідають в альвеолах легень, де фагоцитуються альвеолярними макрофагами. Збудник виживає внутрішньоклітинно, поширюється лімфогенно та гематогенно, формуючи первинний комплекс (вогнище Гона в легенях та регіонарний лімфаденіт). Ушкодження тканин пов'язане з гіперчутливою реакцією уповільненого типу, що призводить до казеозного некрозу, утворення каверн та фіброзу. Клінічна картина з хронічним продуктивним кашлем, субфебрильною температурою, нічними потами, кровохарканням та втратою ваги безпосередньо зумовлена хронічним гранульоматозним запаленням у легенях та інтоксикацією. Діагностика туберкульозу в дітей базується на поєднанні клінічних даних, туберкулінодіагностики (проба Манту з туберкуліном), рентгенологічних змін та бактеріологічних методів. Туберкулін, як очищений протеїновий дериват мікобактерій, вводиться внутрішньошкірно для виявлення сенсибілізації організму до антигенів M. tuberculosis; позитивна реакція (гіперергія або віраж) вказує на інфікування та є ключовим скринінговим методом у педіатричній практиці. Матеріалом для підтвердження служить мокротиння, промивні води бронхів чи шлунковий змив; диференціацію від нетуберкульозних мікобактерій проводять за культуральними властивостями та ПЛР. Імунітет при туберкульозі переважно клітинний, опосередкований Т-лімфоцитами та макрофагами, з формуванням гранульом для обмеження інфекції. Післяінфекційний імунітет нестерильний, не запобігає реінфекції, але зменшує ризик прогресування. Для профілактики використовують живу атенуйовану вакцину БЦЖ (Bacillus Calmette-Guérin), яка стимулює клітинний імунітет та захищає від дисемінованих форм у дітей; неспецифічна профілактика включає санітарно-гігієнічні заходи. Саме варіант з туберкуліном є правильним, оскільки описана клініка (хронічний кашель з кров'ю, субфебрилітет, нічні поти, втрата ваги) класично відповідає первинному або вторинному туберкульозу легень у дитини, а туберкулінодіагностика є стандартним методом скринінгу інфікування мікобактеріями туберкульозу в педіатрії, дозволяючи виявити сенсибілізацію та запідозрити активний процес за наявності гіперергії чи віражу. Цей метод безпосередньо пов'язаний з патогенезом, оскільки базується на гіперчутливості уповільненого типу до антигенів збудника, що відрізняє туберкульоз від інших інфекцій дихальних шляхів, таких як коклюш чи дифтерія, де клініка гостра та без хронічної інтоксикації. Інші варіанти стосуються вакцин, які не є діагностичними препаратами, тоді як туберкулін спеціально використовується для виявлення інфікування M. tuberculosis, що чітко відмежовує його від профілактичних засобів і робить єдиним правильним у контексті підозри на туберкульоз.