Пацієнт був доставлений до лікарні з такими симптомами: запаморочення, сухість в роті, зіниці сильно розширені, порушення акомодації, тахікардія, утруднення сечовипускання, атонія кишечника. Передозування якого препарату могло викликати ці симптоми?

Чому це правильна відповідь

Атропіну сульфат є класичним конкурентним антагоністом мускаринових холінорецепторів (М1–М5), блокуючи дію ацетилхоліну на постсинаптичній мембрані ефекторних органів парасимпатичної нервової системи. При передозуванні виникає повна блокада м-холінорецепторів у слинових залозах (сухість у роті), зіничному сфінктері та циліарному м’язі ока (мідріаз і параліч акомодації), у серці (тахікардія через усунення вагусного впливу на СА-вузол), у гладенькій мускулатурі сечового міхура та кишечника (затримка сечовипускання, атонія кишечника), а також у ЦНС (запаморочення, збудження, галюцинації). Ці симптоми є класичною картиною гострого отруєння атропіном або іншими м-холіноблокаторами (скополамін, платифілін, метоциній). Атропін добре всмоктується при всіх шляхах введення, швидко проникає через ГЕБ і плаценту, метаболізується в печінці з утворенням тропіну та тропової кислоти, виводиться переважно нирками; період напіввиведення становить 2–4 години, але ефекти на ЦНС і очі тривають до 6–12 годин. При передозуванні розвивається характерний синдром «гарячий як кролик, сухий як пустеля, червоний як рак, сліпий як кріт, божевільний як капелюшник». Клінічно атропін застосовується для премедикації, купірування спазмів, при брадикардіях, але при передозуванні виникає саме описана картина через системну блокаду м-холінорецепторів. Саме конкурентна блокада мускаринових рецепторів атропіном пояснює весь комплекс симптомів (мідріаз, тахікардія, сухість слизових, затримка сечі та дефекації, порушення зору та ЦНС), що чітко відрізняє його від дії α-блокаторів, інгібіторів АПФ, центральних α2-агоністів чи діуретиків.