На аутопсії тіла жінки, що хворіла на хронічну дизентерію, в ході гістологічного дослідження внутрішніх органів в стромі та паренхімі міокарда, нирок, в слизовій оболонці шлунка та в сполучній тканині легень виявлені аморфні відкладення фіолетового кольору, що дають позитивну реакцію за Коссом. Яке ускладнення розвинулося у хворої'?

Чому це правильна відповідь

Метастатичне звапніння є патологічним накопиченням солей кальцію в тканинах з нормальною структурою внаслідок системної гіперкальціємії, що найчастіше виникає при хронічних гнійно-запальних процесах з масивним кістковим руйнуванням або при тривалій інтоксикації з порушенням фосфорно-кальцієвого обміну, і в даному випадку розвинулося на тлі хронічної дизентерії з тривалим септичним компонентом. Макроскопічно в міокарді, нирках, легенях та слизовій шлунка виявляються сірувато-білі або жовтуваті вогнища щільної консистенції, тоді як мікроскопічно в стромі та паренхімі цих органів — аморфні базофільні (при фарбуванні гематоксилін-еозином) або фіолетові (при фарбуванні за Коссом) відкладення кальцію, що локалізуються в міжклітинній речовині, стінках судин, базальних мембранах, без попереднього некрозу чи дистрофії тканини, з позитивною реакцією за Коссом та ван Гізоном. Ці морфологічні зміни пов’язані з етіологією та патогенезом, де хронічна дизентерія з вираженим гнійно-некротичним процесом у кишечнику призводить до постійного надходження продуктів розпаду та токсинів, що викликають вторинний гіперпаратиреоз, резорбцію кісткової тканини, гіперкальціємію та гіперкальціурію, внаслідок чого надлишок кальцію осідає в тканинах з лужним середовищем (легені, шлунок, нирки, міокард), утворюючи кальцифікати без попереднього пошкодження. Ускладнення метастатичного звапніння включають порушення функції уражених органів — кальциноз ниркових канальців з розвитком ниркової недостатності, кальцифікацію міокарда з аритміями та серцевою недостатністю, кальциноз легень з обмежувальною дихальною недостатністю, а також утворення каменів у нирках та сечоводах. В контексті аутопсії з аморфними фіолетовими відкладеннями в стромі та паренхімі міокарда, нирок, слизової шлунка та сполучної тканини легень, що дають позитивну реакцію за Коссом, на тлі хронічної дизентерії правильним є саме метастатичне звапніння, оскільки лише воно характеризується системним відкладенням кальцію в інтактних тканинах з типовими локалізаціями (легені, шлунок, нирки, міокард) та реакцією за Коссом, тоді як дистрофічне звапніння виникає лише в попередньо пошкоджених тканинах, а амілоїдоз дає конго-рот позитивність. Крім того, хронічна дизентерія як тривалий гнійно-запальний процес є класичним прикладом причини метастатичного звапніння. На відміну від дистрофічного звапніння, що локалізується в некротичних чи дистрофічних ділянках (наприклад, у казеозних вогнищах туберкульозу), метастатичне звапніння вражає нормальні тканини та має системний характер.