У чоловіка, що за життя хворів на бронхоектатичшу хворобу та склероз із вираженими явищами кахексії, під час аутопсії виявлено, що серце зменшене в розмірах, стінки стоншені, вʼялої консистенцй, на розрізі тканина бурого кольору. Відкладання якого пігменту спостерігається в міокарді?

Чому це правильна відповідь

Ліпофусцин є внутрішньоклітинним пігментом зношування, який накопичується внаслідок пероксидації ліпідів мембран при хронічній білково-енергетичній недостатності та атрофії. Він являє собою жовто-бурі гранули, локалізовані переважно в цитоплазмі довгоживучих клітин, зокрема кардіоміоцитів. При макроскопічному дослідженні серце стає зменшеним, стінки стоншуються, тканина набуває бурого відтінку, що отримало назву "бурої атрофії серця". Ця зміна відображає хронічний дистрофічний процес, а не гостре запалення або гемодинамічний розлад. Мікроскопічно в кардіоміоцитах виявляються дрібні, золотисто-бурі гранули в перинуклеарній зоні, що мають більшу електронну щільність, ніж інші включення. Ці гранули складаються з ліпідів, білків і продуктів пероксидації, які не можуть бути метаболізовані повністю та накопичуються в лізосомах. Важливим морфологічним моментом є відсутність гемосидерину або інших пігментів крові, що дозволяє виключити гемодинамічні порушення як причину забарвлення тканини. Етіологічно буре забарвлення серця виникає при хронічному виснаженні, кахексії або старінні, коли організм тривалий час використовує ендогенні резерви, а оксидативний стрес перевищує здатність клітин до відновлення. Це веде до атрофії кардіоміоцитів, зменшення маси міокарда і накопичення ліпофусцину як продукту незавершеного катаболізму. Таким чином, зменшене серце в поєднанні з бурим кольором є прямим морфологічним наслідком тривалої катаболічної ситуації. Ліпофусцин не спричиняє безпосередньої деструкції міокарда, але є маркером прогресуючої атрофії та недостатності енергопостачання. Ускладненнями можуть бути серцева недостатність, аритмії або виснаження компенсаторних можливостей серця, хоча сам пігмент не є патогенним агентом. Значущим клініко-морфологічним фактом є те, що буре серце при кахексії відображає системний метаболічний розлад, а не локальне пошкодження. У контексті задачі вирішальними є дані про кахексію, зменшення серця, стоншення стінок і буре забарвлення тканини. Ця картина типова для накопичення ліпофусцину, на відміну від пігментів крові чи продуктів запалення, які мають інші локалізаційні та морфологічні особливості. Саме тому правильним є варіант "Ліпофусцину".