Дослідник в ході мікроскопічного і електронно-мікроскопічного вивчення печінки звернув увагу, що деякі окремо розташовані клітини розпалися на дрібні фрагменти, оточені мембраною. У деяких з них є органели, інші включають в себе фрагменти ядра, що розпалося. Запальна реакція навколо була відсутня. Він розцінив ці зміни як прояв:

Чому це правильна відповідь

Апоптоз — це програмована клітинна смерть, що відбувається без участі запальної реакції та є фізіологічним або патологічним механізмом видалення клітин. Макроскопічно уражені тканини можуть виглядати відносно незмінними, оскільки апоптоз не супроводжується набряком, крововиливами або інтенсивним запаленням, що відрізняє його від некрозу. Мікроскопічно спостерігається конденсація хроматину, фрагментація ядра, формування апоптичних тілець, які оточені мембраною, а цитоплазма зменшена, іноді з конденсованими органелами. Ці фрагменти поглинаються сусідніми клітинами або макрофагами без активації значної імунної відповіді. Етіологія апоптозу може включати внутрішні сигнали клітинного стресу, ушкодження ДНК, втрату контакту з матриксом або фактори зовнішнього середовища, що ініціюють каспаз-залежний шлях програмованої смерті. Відсутність запальної реакції та локалізоване руйнування клітин свідчить про суворо контрольований механізм загибелі. Можливі наслідки апоптозу — видалення непотрібних або пошкоджених клітин без порушення тканинної архітектури та без вторинних пошкоджень сусідніх клітин. Це ключовий процес підтримки гомеостазу та контролю клітинного популяційного балансу. В даному випадку правильним є саме апоптоз, оскільки спостерігається фрагментація клітин, конденсація ядра, відсутність запалення та збереження організаційної структури тканини, що відрізняє його від некрозу та інших форм ушкодження.