Хвора 38-ми років надійшла в реанімаційне відділення в непритомному стані. Рефлекси відсутні. Цукор крові - 2,1 ммоль/л. В анамнезі: цукровий діабет з 18-ти років. Яка кома має місце у хворої?

Чому це правильна відповідь

Різке зниження глюкози крові до 2,1 ммоль/л у хворої на цукровий діабет 1 типу з тривалим стажем свідчить про абсолютний або відносний надлишок інсуліну, що викликає швидке переміщення глюкози з позаклітинного простору в інсулінзалежні тканини (м’язова, жирова) через активацію GLUT-4-транспортерів і пригнічення глікогенолізу та глюконеогенезу в печінці шляхом фосфорилювання глікогенсинтази та інактивації фосфорилази. При рівні глюкози нижче 2,8–3,0 ммоль/л мозок, який залежить виключно від глюкози як енергетичного субстрату, відчуває критичний дефіцит енергії з різким падінням синтезу АТФ, порушенням роботи Na⁺/K⁺-АТФази та деполяризацією нейронів, що клінічно проявляється швидким розвитком втрати свідомості, відсутністю рефлексів і судомами. Одночасно активуються контринсулярні механізми: викид катехоламінів, кортизолу та глюкагону, але при передозуванні екзогенного інсуліну ці механізми не встигають компенсувати гіпоглікемію, тому розвивається глибока гіпоглікемічна кома. Відсутність кетоацидозу, нормальний або знижений осмолярний стан плазми та швидкий розвиток коми при рівні глюкози 2,1 ммоль/л виключають усі інші форми діабетичних ком. Саме гіпоглікемічна кома є єдиною, що виникає при різкому зниженні глюкози крові нижче критичного рівня у хворих на цукровий діабет при інсулінотерапії.