MedOnline Тренуватись онлайн

Із сироватки крові людини виділили п'ять ізоферментних форм лактатдегідрогенази і вивчили їх властивості. Яка властивість доводить, що виділені ізоферментні форми того самого ферменту?

Чому це правильна відповідь

Ізоферменти — це різні молекулярні форми одного й того самого ферменту, які утворюються з різних комбінацій субодиниць, але зберігають один і той самий тип каталітичної активності. Незважаючи на структурні відмінності, вони проводять ідентичну хімічну реакцію: у випадку ЛДГ — оборотне перетворення пірувату на лактат з участю НАД⁺/НАДН. Саме спільність каталітичної функції визначає, що всі форми належать до одного ферментативного класу. Механізм дії всіх ізоформ ЛДГ полягає в перенесенні гідрид-іона з НАДН на піруват з утворенням лактату або у зворотному напрямку залежно від потреб тканини. Незважаючи на різний склад субодиниць (H- та M-тип), активний центр ізоферментів ідентичний за функцією, а їх каталітичний механізм залишається незмінним. Це і є ключовою ознакою, яка доводить, що вони є варіаціями одного ферменту, а не окремими ферментами. Важливо, що різниця між ізоферментами полягає в їх кінетичних параметрах, спорідненості до субстратів, інгібіторній чутливості та тканинній локалізації, але не в хімічній реакції, яку вони каталізують. Кожна ізоформа адаптована до умов тієї тканини, де вона функціонує, проте загальна каталітична роль незмінна. Отже, саме однакова ферментативна реакція є вирішальним критерієм, який об’єднує виділені форми і підтверджує, що це — ізоферменти одного й того самого ферменту, а не різні ферменти з подібними властивостями.

Чому інші варіанти не підходять

Однакова молекулярна маса
Ізоферменти ЛДГ мають різну молекулярну масу через різний склад субодиниць. Цей показник часто використовується для розрізнення ізоформ, тому він не може довести їх тотожності як одного ферменту.
Однакові фізико-хімічні властивості
Ізоформи мають різні фізико-хімічні характеристики, зокрема ізоелектричні точки, спорідненість до субстратів та термостабільність. Саме різниця цих параметрів дозволяє їх відділяти електрофоретично, тому вони не можуть бути критерієм їх єдності.
Однакова тканинна локалізація
Різні ізоферменти ЛДГ мають специфічну тканинну локалізацію (ЛДГ1 — серце, ЛДГ5 — печінка та м’язи). Відмінності в локалізації є характеристикою різних ізоформ, а не доказом того, що вони є одним ферментом.
Однакова електрофоретична рухливість
Ізоформи відрізняються електрофоретично, що дозволяє їх розділяти на гелі; тому однакова рухливість якраз не є типовою для ізоферментів і не може бути критерієм ідентичності ферменту.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Регуляція ензимних реакцій. Ензимодіагностика