Жінка 38 років померла під час нападу бронхіальної астми, який не вдалося зняти. В ході гістологічного дослідження у просвіті бронхів виявлені накопичення слизу, в стінці бронхів численні лаброцити, багато з них у стані дегрануляції, а також велика кількість еозинофілів. Який патогенез (механізм розвитку) цих змін у бронхах?

Чому це правильна відповідь

Атопія є IgE-опосередкованим гіперчутливим процесом, що належить до I типу гіперчутливості. Основою порушення є сенсибілізація до інгаляційних алергенів з утворенням специфічних IgE, які фіксуються на мембрані лаброцитів і базофілів через FcεRI-рецептори. Повторний контакт з алергеном запускає перехресне зв’язування цих антитіл, що призводить до швидкої дегрануляції лаброцитів з масивним вивільненням гістаміну, лейкотрієнів, простагландинів та інших медіаторів запалення. Молекулярні каскади, ініційовані дегрануляцією, спричиняють виражене скорочення гладких м’язів бронхів, збільшення судинної проникності та стимуляцію секреції слизу. Гістамін і лейкотрієни через G-білок-залежні шляхи сигналізації підсилюють бронхоконстрикцію, викликаючи гостру обструкцію дрібних бронхів. Підвищена секреція слизу є наслідком активації місцевих залозистих клітин і гіперстимуляції холінергічної ланки, що сприяє формуванню густих внутрішньопросвітних слизових мас. Значна кількість еозинофілів відображає Th2-опосередковану імунну відповідь, у якій IL-4 та IL-5 відіграють центральну роль. IL-5 стимулює проліферацію, хемотаксис та активацію еозинофілів, а вони, у свою чергу, виділяють протеолітичні ферменти та кристали МБПр, що посилюють ушкодження епітелію та хронічне запалення. Таким чином, на клітинному рівні виникає порочне коло: дегрануляція лаброцитів → запальна інфільтрація → подальша активація еозинофілів → структурні зміни бронхіальної стінки. Клінічно ці механізми формують гостру обструкцію дихальних шляхів, яка супроводжується вираженим бронхоспазмом, гіперсекрецією та труднощами вентиляції, що можуть прогресувати до фатальної асфіксії. У випадку летального нападу бронхіальної астми типовою є картина масивної слизової обструкції ("plugging"), що відображає дисфункцію мукоциліарного кліренсу та хронічне запалення. Саме цей варіант є правильним, оскільки описані гістологічні зміни — велика кількість лаброцитів у стані дегрануляції, виражена еозинофілія і значне накопичення слизу — характерні для IgE-опосередкованої атопічної реакції. Пароксизмальний перебіг астми з фатальною обструкцією є прямим наслідком цих механізмів.