Жінка 56 років госпіталізована до хірургічного відділення з клінікою гострого живота. Під час операції виявлено, що частина тонкої кишки протяжністю 80 см має темно-червоний колір, серозна оболонка її тьмяна, шорстка, у черевній порожнині геморагічна рідина. Який розлад кровообігу виявлено у пацієнтки?
- А Місцеве артеріальне повнокрів’я
- Б Крововилив у стінку тонкої кишки Правильна
- В Ішемічний інфаркт тонкої кишки
- Г Геморагічний інфаркт тонкої кишки
- Д Місцеве венозне повнокрів’я
Чому це правильна відповідь
Описаний стан відповідає гострому геморагічному просоченні стінки кишки, що є результатом масивного виходу еритроцитів у тканини при гострому порушенні мікроциркуляції. Макроскопічно для цього характерний темно-червоний колір органа, виражена набряклість, тьмяність та шорсткість серозної оболонки, що відображає просочення стінки кров’ю і серозний запальний компонент. Геморагічна рідина у черевній порожнині свідчить про вихід крові за межі ураженої ділянки та про виражене гостре судинне ушкодження. На мікроскопічному рівні геморагічне просочення характеризується дифузним виходом еритроцитів у строму, підслизовий шар і м’язову оболонку, поєднаним із набряком та розпушенням сполучної тканини, без формування чітко окреслених некротичних ділянок. У судинах виявляється повнокрів’я дрібних венозних і артеріальних гілок, стаз, діапедез еритроцитів. Некроз, якщо присутній, є вторинним, слабко вираженим та не визначає картину. Патогенетично основою такого ушкодження є гостре порушення венозного відтоку або механічна компресія судин, що веде до підвищення гідростатичного тиску і прориву мікросудин. Це може мати місце при перекруті кишки, спайковій непрохідності, тромбозі мезентеріальних вен або інших гострих хірургічних ситуаціях. Масивний вихід крові в тканину є маркером тяжкої судинної дисфункції, але ще не означає, що сформувався справжній інфаркт. Основні ускладнення геморагічного просочення включають прогресуючий некроз кишки, перитоніт, сепсис, а також геморагічний шок при масивній крововтраті. Однак у ранній фазі, що описана у випадку, є лише ознаки судинного ушкодження без сформованого коагуляційного некрозу тканини. Важливо, що макроскопічна картина — темно-червона, рівномірно забарвлена стінка кишки без опису жовто-сірих, сухих, щільних ділянок, характерних для інфаркту, — не відповідає опису коагуляційного некрозу. Тому правильний вибір — крововилив у стінку тонкої кишки, а не інфаркт або інше порушення.