MedOnline Тренуватись онлайн

Жінка 56 років госпіталізована до хірургічного відділення з клінікою гострого живота. Під час операції виявлено, що частина тонкої кишки протяжністю 80 см має темно-червоний колір, серозна оболонка її тьмяна, шорстка, у черевній порожнині геморагічна рідина. Який розлад кровообігу виявлено у пацієнтки?

Чому це правильна відповідь

Описаний стан відповідає гострому геморагічному просоченні стінки кишки, що є результатом масивного виходу еритроцитів у тканини при гострому порушенні мікроциркуляції. Макроскопічно для цього характерний темно-червоний колір органа, виражена набряклість, тьмяність та шорсткість серозної оболонки, що відображає просочення стінки кров’ю і серозний запальний компонент. Геморагічна рідина у черевній порожнині свідчить про вихід крові за межі ураженої ділянки та про виражене гостре судинне ушкодження. На мікроскопічному рівні геморагічне просочення характеризується дифузним виходом еритроцитів у строму, підслизовий шар і м’язову оболонку, поєднаним із набряком та розпушенням сполучної тканини, без формування чітко окреслених некротичних ділянок. У судинах виявляється повнокрів’я дрібних венозних і артеріальних гілок, стаз, діапедез еритроцитів. Некроз, якщо присутній, є вторинним, слабко вираженим та не визначає картину. Патогенетично основою такого ушкодження є гостре порушення венозного відтоку або механічна компресія судин, що веде до підвищення гідростатичного тиску і прориву мікросудин. Це може мати місце при перекруті кишки, спайковій непрохідності, тромбозі мезентеріальних вен або інших гострих хірургічних ситуаціях. Масивний вихід крові в тканину є маркером тяжкої судинної дисфункції, але ще не означає, що сформувався справжній інфаркт. Основні ускладнення геморагічного просочення включають прогресуючий некроз кишки, перитоніт, сепсис, а також геморагічний шок при масивній крововтраті. Однак у ранній фазі, що описана у випадку, є лише ознаки судинного ушкодження без сформованого коагуляційного некрозу тканини. Важливо, що макроскопічна картина — темно-червона, рівномірно забарвлена стінка кишки без опису жовто-сірих, сухих, щільних ділянок, характерних для інфаркту, — не відповідає опису коагуляційного некрозу. Тому правильний вибір — крововилив у стінку тонкої кишки, а не інфаркт або інше порушення.

Чому інші варіанти не підходять

Місцеве артеріальне повнокрів’я
Місцеве артеріальне повнокрів’я характеризується яскраво-червоною гіперемією та теплим, набряклим органом через посилений приплив крові, але без масивного просочення тканин еритроцитами та геморагічної рідини в порожнині. Тут описано гостре судинне ушкодження з виходом крові, що не відповідає активній артеріальній гіперемії.
Ішемічний інфаркт тонкої кишки
Ішемічний інфаркт характеризується блідо-сірим або жовтуватим забарвленням, сухістю серозної оболонки та різко вираженим коагуляційним некрозом з нейтрофільною інфільтрацією, але без вираженого геморагічного забарвлення і просочення тканин кров’ю. Макроскопічно в задачі немає ознак некрозу, тому діагноз інфаркту є помилковим.
Геморагічний інфаркт тонкої кишки
Геморагічний інфаркт має некротичні ділянки з темно-червоним кольором через венозний застій та крововилив, однак ключовою ознакою є коагуляційний некроз тканини. У задачі некроз не описано, натомість є лише геморагічне просочення, тому це ще не інфаркт.
Місцеве венозне повнокрів’я
Місцеве венозне повнокрів’я спричиняє застій крові та синюшне забарвлення, але не супроводжується дифузним просоченням тканин еритроцитами та геморагічною рідиною в порожнині. Тут процес вийшов за межі застою та призвів до крововиливу, що відрізняє його від простого венозного повнокрів’я.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Необоротне ушкодження та загибель клітин