У дитини, якій діагностовано пілоростеноз, об'єктивно спостерігається часте блювання та ознаки зневоднення організму. Яка форма порушення кислотно-основного стану може розвинутися у цьому разі?

Чому це правильна відповідь

У даному випадку розвивається порушення кислотно-основного стану негазового (метаболічного) типу, що характеризується підвищенням pH внаслідок втрати кислот або накопичення основ. При пілоростенозі виникає часте багаторазове блювання, що приводить до значної втрати шлункового соку, який містить велику кількість хлоридів та іонів водню. Втрата цих іонів призводить до зменшення концентрації кислот у плазмі крові та формує стан алкалозу без первинних порушень газообміну в легенях. На молекулярному рівні втрата Н+ через блювання зменшує кількість кислот, тоді як збереження бікарбонатів у плазмі призводить до підвищення [HCO3-] та зрушення рівноваги у бік алкалозу. Нирки намагаються компенсувати цей стан шляхом підвищення екскреції бікарбонату, але при зневодненні їх компенсаторні можливості обмежені. Гіпохлоремія поглиблює порушення, тому що хлориди необхідні для нормальної канальцевої екскреції бікарбонату, і при їх дефіциті бікарбонат затримується в крові, посилюючи алкалоз. На рівні гомеостазу виникає гіпокаліємія внаслідок втрат калію з блювотними масами та зміщення його всередину клітин, що стимулює рух іонів водню в протилежному напрямку — позаклітинно, що поглиблює алкалоз. Втрата води з блюванням спричиняє гіповолемію, активацію РААС і секрецію альдостерону, що посилює реабсорбцію натрію в обмін на калій та водень, і знову сприяє підвищенню рН крові. Клінічно метаболічний алкалоз проявляється слабкістю, тахікардією, аритміями, порушенням свідомості, судомами, що обумовлено змінами електролітів і збудливості нейронів. При тяжкому алкалозі порушується перспірація CO2 через гіповентиляцію як компенсаторний механізм, але ці зміни є вторинними й не лежать в основі патології. Цей варіант є правильним, тому що провідним механізмом є позалегенева втрата кислот через блювання, а не порушення газообміну. Саме тому алкалоз має негазову природу, оскільки первинною проблемою є метаболічні зміни, пов’язані з втратою Н+ та Cl-, а не вентиляційні процеси. Інші типи порушень не відповідають патогенезу, пов'язаному з блюванням і зневодненням.