Під час гістологічного дослідження біоптату шкіри виявлено гранульоми, які складаються з макрофагальних вузликів із наявністю лімфоцитів та плазматичних клітин. Крім того, зустрічаються великі макрофаги з жировими вакуолями, які містять збудників захворювання, запакованих у вигляді куль (клітини Вірхова). Грануляційна тканина добре васкуляризована. Для якого захворювання характерна описана гранульома?

Чому це правильна відповідь

Лепра є хронічним гранулематозним інфекційним захворюванням, спричиненим Mycobacterium leprae, що характеризується формуванням специфічних лепрозних гранульом (вірхівських) з великими пінистими макрофагами (клітинами Вірхова), які містять велику кількість збудників, запакованих у вигляді куль або цигаркових пачок, та лімфоцитарно-плазмоцитарною інфільтрацією. Макроскопічно ураження шкіри у вигляді лепром, еритематозних плям, вузлів; мікроскопічно гранульоми складаються з макрофагальних вузликів з пінистими клітинами Вірхова, що мають жирові вакуолі та містять мікобактерії лепри, оточені лімфоцитами та плазмоцитами, грануляційна тканина добре васкуляризована, строма набрякла, судини з ендартеріїтом, паренхіма шкіри атрофована з втратою придатків. Етіологічно захворювання викликає Mycobacterium leprae, патогенез залежить від імунного статусу: при лепроматозній формі слабка клітинна відповідь дозволяє масивне накопичення бактерій у макрофагах (клітини Вірхова), при туберкулоїдній — виражені гранульоми з епітеліоїдними клітинами, морфологічні зміни відображають лепроматозний тип з пінистими макрофагами та кулькоподібним розташуванням мікобактерій. Ускладненнями є деформація обличчя («левине обличчя»), втрата брів, ураження периферичних нервів з анестезією та трофічними виразками, амілоїдоз, сліпота при ураженні очей. У контексті питання з гістологічним описом гранульом з макрофагальними вузликами, клітинами Вірхова з жировими вакуолями та збудниками у вигляді куль саме лепра є правильною, оскільки тільки при лепроматозній формі лепри характерні пінисті клітини Вірхова з кулькоподібним розташуванням мікобактерій, на відміну від туберкульозу, сифілісу чи риносклероми з іншими типами гранульом та макрофагів.