У хворого на рентгенограмі легень виявлено затемнення. Під час діагностичної експресбіопсії лімфатичного вузла бронха виявлено: сирний некроз, навколо якого розташовані епітеліоїдні та лімфоїдні пласти з домішками багатоядерних гігантських клітин. Вкажіть причину лімфаденіту:

Чому це правильна відповідь

Туберкульозний лімфаденіт є специфічним гранульоматозним запаленням, що характеризується утворенням епітеліоїдних туберкульозних гранульом з фокусами казеозного (сирного) некрозу в центрі. Цей тип некрозу має вигляд безструктурної, тьмяної, крихкої, жовтувато-білої маси, що нагадує сир. Він є наслідком поєднання гіпоксії, токсичної дії міколових кислот та імунноопосередкованого цитолізу при активації Th1-імунної відповіді. Така специфічна морфологія принципово відрізняє туберкульоз від інших форм гранульоматозів. Мікроскопічно гранульома складається з епітеліоїдних клітин, лімфоцитів, макрофагів і багатоядерних клітин типу Ланганса, які локалізуються переважно по периферії зони некрозу. Наявність цих клітин відображає активацію макрофагів під впливом інтерферону-γ і TNF-α, що продукуються Th1-лімфоцитами. Важливо, що гранульома при туберкульозі є «класичною» — із чітко сформованою структурою і казеозним центром, на відміну від неказеозних гранульом при саркоїдозі. Етіологічно процес спричинений Mycobacterium tuberculosis, яка має високу стійкість до фагоцитозу, здатність виживати всередині макрофагів, індукувати повільно прогресуюче хронічне запалення і стимулювати клітинну імунну відповідь. Розвиток лімфаденіту зазвичай пов’язаний з лімфогенною дисемінацією з первинного вогнища у легенях або бронхах, що корелює з рентгенологічно описаним затемненням. Ускладненням можуть бути кальциноз, фіброз, формування холодних абсцесів, свищів, а при генералізації — розвиток міліарного туберкульозу. Лімфатичний вузол стає щільним, збільшеним, у розрізі тьмяно-жовтим з ділянками крихких мас. Ці зміни принципово відрізняють туберкульозний лімфаденіт від неспецифічного гнійного або реактивного. Саме поєднання казеозного некрозу, епітеліоїдних та лімфоїдних клітин з багатоядерними гігантськими клітинами є патогномонічним для туберкульозу і однозначно вказує на специфічну мікобактеріальну етіологію. Інші перераховані варіанти не формують такого типу некрозу і гранульоматозної реакції.