У чоловіка віком 43 роки, який помер у хірургічному відділенні від дифузного гнійного перитоніту, під час розтину тіла виявили пейєрові бляшки у дистальному відділі стінки тонкого кишечника. Поверхня деяких із них укрита струпом коричнево-зеленуватого кольору, у центрі деяких бляшок наявні глибокі дефекти, що досягають серозного шару. Для якого захворювання характерні наведені зміни у тонкому кишечнику чоловіка?

Чому це правильна відповідь

Черевний тиф є гострою антропонозною інфекцією, викликаною Salmonella typhi, з характерним ураженням лімфатичного апарату дистального відділу тонкої кишки, переважно пейєрових бляшок та солітарних фолікулів; морфологічно процес проходить п’ять послідовних стадій, серед яких стадія некрозу проявляється формуванням брудно-сірих або коричнево-зелених струпів на поверхні гіперплазованих пейєрових бляшок, що виступають у просвіт кишки, а стадія виразок — глибокими дефектами з нерівними краями, що сягають м’язового і навіть серозного шару, при цьому виразки розташовані вздовж поздовжньої осі кишки, що відрізняє їх від поперечних виразок при дизентерії. Патогенетично ці зміни зумовлені сенсибілізацією лімфоїдної тканини до бактерій та їхніх ендотоксинів, масивною проліферацією тифозних гранульом з макрофагами (тифозними клітинами), наступним коагуляційним некрозом у центрі бляшок і відторгненням некротичних мас з утворенням глибоких виразок; проникнення збудника в серозну оболонку призводить до перитоніту, що й стало причиною смерті хворого. Ускладненнями черевного тифу на стадії виразок є перфорація кишки з розвитком розлитого гнійного або калового перитоніту, масивна кишкова кровотеча при арозії судин дна виразки, а також токсичний міокардит, сепсис і поліорганна недостатність. У контексті питання правильним є саме черевний тиф, оскільки локалізація уражень у пейєрових бляшках клубової кишки, послідовність стадій від гіперплазії до некрозу і глибоких поздовжніх виразок, що сягають серозної оболонки, з клінічною картиною перитоніту є патогномонічними саме для черевного тифу, тоді як інші варіанти мають іншу локалізацію, характер виразок або зовсім інший морфологічний субстрат.