Хвора 20-ти років померла від інтоксикації через 8 днів після штучного позалікарняного аборту при терміні вагітності 14-15 тижнів. На розтині тіла померлої: жовтувате забарвлення склери очей, шкіри, гнійно-некротичний ендометрит, багаточисельні гнійники в легенях, гіперплазія селезінки з великою кількістю нейтрофілів в її синусах. Яке ускладнення після аборту розвинулося у хворої?

Чому це правильна відповідь

Септикопіємія є формою сепсису, що характеризується утворенням множинних метастатичних гнійників у різних органах, які виникають внаслідок гнійно-резорбтивного процесу, при якому в кров потрапляють не лише мікроорганізми, але й великі кількості токсинів та гнійного матеріалу, здатного викликати локальні осередки гнійного запалення. Макроскопічно при септикопіємії спостерігаються множинні абсцеси у таких органах як легені, печінка, нирки, інколи головний мозок, що поєднуються з проявами септичної інтоксикації та системної запальної відповіді. У даному випадку описані численні гнійники в легенях є патогномонічною ознакою септикопіємії. Мікроскопічно метастатичні абсцеси складаються з вогнищ коагуляційного некрозу, оточених щільним скупченням нейтрофілів, з периферичною зоною грануляційної тканини. Паралельно в селезінці спостерігається реактивна гіперплазія білої пульпи та виражене накопичення нейтрофілів у синусах, що є відображенням активації системи фагоцитозу та імунної відповіді. Системна гнійно-некротична реакція в ендометрії, вказана в описі, є первинним септичним вогнищем, з якого патогени та гнійні емболи потрапляють у кровотік. Після позалікарняного аборту існує високий ризик інфікування порожнини матки полімікробною флорою, що призводить до розвитку гнійно-некротичного ендометриту, потрапляння бактерій у кров та формування септичного стану. При септикопіємії мікроорганізми та їх токсини спричиняють не лише системну реакцію, але й індукують емболізацію мікробно-гнійних мас у капіляри та артеріоли різних органів з наступним формуванням абсцесів. Наявність гнійників у легенях підтверджує метастатичний характер процесу, що відрізняє септикопіємію від септицемії. Наслідки септикопіємії є вкрай тяжкими, включаючи розвиток множинної органної недостатності, ДВЗ-синдрому, циркуляторного колапсу та смерті. Важливо підкреслити, що клінічний перебіг септикопіємії характеризується хвилеподібною лихоманкою, тяжкою інтоксикацією та часто швидким прогресуванням. Описана смерть через 8 днів після аборту відповідає типово швидкому агресивному перебігу гнійно-септичного процесу. В контексті формулювання питання критичними ознаками, що вказують саме на септикопіємію, є поєднання первинного гнійного вогнища (ендометрит) з численними метастатичними абсцесами в легенях та вираженою нейтрофільною реакцією. Жовтяниця може бути наслідком септичної токсичної дистрофії печінки і не виключає діагнозу, а натомість підкреслює тяжкість септичного стану.