Під час запалення відзначається підвищення проникливості судин мікроциркуляторного русла, збільшення в них гідродинамічного тиску крові. У міжклітинній рідині має місце підвищення осмотичної концентрації і дисперсності білкових структур. Який вид набряку буде спостерігатися в цьому?

Чому це правильна відповідь

У даній ситуації описано запалення, яке призводить до розвитку позаклітинного набряку тканин. Запалення є комплексним процесом, у якому поєднуються зміни судинної проникності, мікроциркуляції, колоїдно-осмотичних властивостей міжклітинної рідини та деградація білкових структур. Саме поєднання кількох патогенетичних механізмів, а не домінування одного з них, веде до формування змішаного типу набряку. Основним механізмом є підвищення проникності мікросудин під впливом гістаміну, брадикініну, лейкотрієнів та інших медіаторів запалення. Порушення цілісності ендотелію спричиняє вихід білків плазми, зокрема альбуміну, у міжклітинний простір. Це зменшує онкотичний тиск плазми і одночасно підвищує онкотичний та осмотичний тиск інтерстицію. Втрата колоїдного градієнта робить утримання рідини в судинному руслі неможливим, сприяючи її фільтрації. Одночасно виникає гідродинамічний компонент: вазодилатація та артеріолярний стаз ведуть до місцевого підвищення гідростатичного тиску капілярної крові. Це збільшує фільтрацію плазми навіть при незначних змінах колоїдного тиску. Системні механізми регуляції не встигають компенсувати цей процес, що сприяє постійному надходженню рідкої фракції в тканини. Важливим є підвищення осмотичної концентрації та дисперсності білкових структур у міжклітинному середовищі. Протеолітичні ферменти, що виділяються нейтрофілами, макрофагами та пошкодженими клітинами, розщеплюють білки плазми й тканин на дрібніші фрагменти, які мають високий осмотичний потенціал. Це посилює утримання води в інтерстиції і підтримує набряк незалежно від судинних механізмів. Таким чином, розвиток набряку визначається одночасною дією гідростатичних сил (гідродинамічний набряк) та зміною осмотично-онкотичних характеристик міжклітинного середовища (колоїдно-осмотичний компонент). У поєднанні ці механізми формують змішаний набряк, що є характерною рисою запального процесу, і саме тому цей варіант є правильним. Описані зміни не можуть бути пояснені ізольованим механізмом — лише їх комплекс відповідає клінічній ситуації.