Під час огляду шкіри пацієнта лікар помітив запальний процес у вигляді круглих підвищень червонуватого кольору, оточених зоною гіперемії. Які медіатори запалення зумовили явища судинної гіперемії?

Чому це правильна відповідь

У ситуації, описаній у завданні, ключовою ознакою є гіперемія — збільшення кровонаповнення тканин, зумовлене розширенням артеріол та прекапілярних сфінктерів. Це є класичним проявом гострого запалення, що виникає одразу після дії ушкоджувального агента. Найважливішим медіатором, який запускає швидку вазодилатацію, є гістамін. Він зберігається у тучних клітинах, базофілах і циркулюючих тромбоцитах у вигляді гранул, і вивільняється при їх дегрануляції у відповідь на різноманітні стимули: ушкодження тканин, антигенно-антитілові реакції, дію компонентів комплементу (C3a, C5a). Молекулярно гістамін діє через Н1-рецептори ендотелію та гладких м’язів судин. Активація H1-рецепторів призводить до синтезу NO та простацикліну ендотеліальними клітинами. Ці медіатори викликають релаксацію гладком’язового шару артеріол, що збільшує просвіт судин та спричиняє приплив крові до ураженої області. Саме швидкість і короткочасність цієї реакції є характерною для дії гістаміну як первинного медіатора гострого запалення. Розширення артеріол і підвищення кровотоку викликає класичну еритему — локальне почервоніння шкіри, що є прямим наслідком гіперемії. Окрім вазодилатації, гістамін збільшує проникність посткапілярних венул за рахунок скорочення ендотеліальних клітин, що поглиблює набряк і сприяє формуванню типових запальних елементів, зокрема підвищених інфільтратів. Проте саме гіперемія — ключова ознака, яку потрібно пояснити в питанні — безпосередньо залежить від дії гістаміну. Інші медіатори, наведені в опціях, можуть брати участь у запаленні, але не викликають швидкої та вираженої вазодилатації артеріол. Тому гістамін є єдиним правильним варіантом, що патогенетично пояснює явище гіперемії у цьому клінічному випадку.