У відпочиваючого в санаторії у результаті сонячного опіку на шкірі спини утворилися міхурці, заповнені світлою рідиною, оточені зоною гіперемії, болісні. Який з перерахованих механізмів лежить в основі формування ексудації у вогнищі запалення?

Чому це правильна відповідь

У наведеному випадку пошкодження шкіри ультрафіолетовим випромінюванням викликає гостре серозне запалення з формуванням міхурців, заповнених ексудатом. Цей процес є наслідком комбінованого впливу медіаторів запалення, які змінюють проникність мікросудин та склад інтерстиціальної рідини. Головним механізмом утворення ексудації є накопичення в міжклітинному просторі білків плазми, насамперед альбуміну та фібриногену, що призводить до збільшення колоїдно-осмотичного (онкотичного) тиску в тканині. Це порушує баланс Старлінга в напрямку посиленого фільтраційного потоку та утримання рідини у вогнищі запалення. Запальний медіатор гістамін, а також брадикинин, простагландини і лейкотрієни сприяють швидкому підвищенню проникності посткапілярних венул шляхом роз'єднання ендотеліальних контактів. Це дозволяє білкам плазми переходити в інтерстицій, де вони підвищують місцевий онкотичний тиск. Разом із локальним збільшенням гідростатичного тиску, зумовленим вазодилатацією, це створює сприятливі умови для масивної ексудації рідини у тканину та формування міхурців. Крім того, ультрафіолетове пошкодження активує реактивні форми кисню, що додатково збільшує ушкодження ендотелію, сприяючи протеїновій екстравазації. У тканині формуються умови для розведення токсичних факторів, транспорту імунних клітин та формування фібринозного каркаса при важчому ураженні. Але в випадку сонячного опіку переважає серозний характер ексудату, з незначною кількістю клітинних елементів і переважанням плазматичних білків. Клінічні прояви у вигляді набряку, болю, гіперемії та міхурців є прямим наслідком цих механізмів. Біль формується через сенситизацію ноцицепторів брадикинином і протонним зрушенням мікросередовища. Гіперемія пов'язана з вазодилатацією, а міхурці — з накопиченням серозного ексудату між шарами шкіри. Саме збільшення онкотичного тиску в тканині є центральною причиною утримання рідини, що робить цей механізм ключовим для ексудації. Інші механізми (еміграція лейкоцитів, активація лізосомальних ферментів тощо) відіграють роль у прогресії запалення, але саме білкова екстравазація, яка змінює колоїдно-осмотичний баланс, безпосередньо формує ексудат. Тому правильна відповідь — збільшення колоїдно-осмотичного тиску в тканині, оскільки саме цей механізм пояснює наявність міхурців зі світлою рідиною при гострому запаленні шкіри.