Пацієнту діагностовано флегмону передпліччя. Під час мікробіологічного аналізу ексудату із зони запалення виявлено стрептококи. Які клітини будуть переважати в ексудаті?

Чому це правильна відповідь

Флегмона є гострим гнійним ексудативним запаленням пухкої сполучної тканини, зумовленим піогенними бактеріями, зокрема стрептококами групи А. Стрептококи продукують фактори патогенності (М-білок, стрептолізин О, гіалуронідазу, ДНКазу), що викликають швидке поширення інфекції з масивним некрозом тканин та інтенсивною ексудацією. Запалення гостре, з переважанням нейтрофільних гранулоцитів, які мігрують першими під дією хемотаксичних факторів (C5a, LTB4, IL-8, бактеріальні N-формілпептиди). Нейтрофіли фагоцитують стрептококи, вивільняють лізосомальні ферменти, реактивні форми кисню та нейтрофільні пастки (NETs), що призводить до гнійного розплавлення тканин з утворенням великої кількості гною — густого ексудату з некротичних нейтрофілів, бактерій та тканинного детриту. Ексудат гнійний, жовто-зелений, з високим вмістом протеаз, що сприяє поширенню запалення по міжтканинних щілинах. Клінічно флегмона проявляється різким болем, набряком, гіперемією, флюктуацією, високою лихоманкою та інтоксикацією. Ускладнення включають поширення на сусідні тканини, сепсис, тромбофлебіт та некроз з гангреною при анаеробній суперинфекції. Саме нейтрофільні гранулоцити є правильним, бо ключова патогенетична ознака гострого гнійного запалення піогенними бактеріями — домінування нейтрофілів в ексудаті з утворенням гною; причинно-наслідковий зв’язок прямий: стрептококи → активація комплементу та хемокінів → масивна міграція нейтрофілів → фагоцитоз та некроз → гнійний ексудат, на відміну від хронічного запалення (лімфоцити, моноцити) чи алергічного (еозинофіли, базофіли).