MedOnline Тренуватись онлайн

У пацієнта з цирозом печінки зʼявилась артеріальна гіпертензія, мʼязова слабкість і періодичні судоми. У крові - збільшений вміст Na і зменшений вміст К. На який із видів ендокринних порушень вказує цей симптомокомплекс?

Чому це правильна відповідь

У пацієнта з цирозом печінки розвивається портальна гіпертензія, що призводить до зменшення ефективного артеріального об’єму та гіпоперфузії нирок. Юкстагломерулярний апарат реагує на це активацією ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Підвищений рівень ангіотензину II стимулює секрецію альдостерону з клубочкової зони кори наднирників, формуючи саме вторинний, а не первинний, альдостеронізм. При цьому секреція альдостерону не є автономно-пухлинною, а виникає як відповідь на тривалу циркуляторну гіповолемію. Підвищення рівня альдостерону спричиняє посилену реабсорбцію Na⁺ у дистальних канальцях нефрону, одночасно підсилюючи секрецію та втрату K⁺ у сечу. Це безпосередньо формує гіпернатріємію та гіпокаліємію, які спостерігаються в пацієнта. Гіпокаліємія є причиною м’язової слабкості та періодичних судом, оскільки низький рівень калію знижує мембранний потенціал спокою та порушує проведення імпульсу в м’язах. Надлишок Na⁺ та підвищений об’єм позаклітинної рідини зумовлюють зростання артеріального тиску. У випадку цирозу до цього додається затримка рідини внаслідок гіперальдостеронізму та порушення метаболізму гормонів у печінці, що лише посилює гіпертензію й набряковий синдром. Таким чином, ключовою патогенетичною ланкою є активація РААС на фоні гіпоперфузії нирок через циротичні зміни — класична ситуація вторинного альдостеронізму. Інші варіанти не відповідають сукупності симптомів: при первинному альдостеронізмі причиною була б автономна секреція гормону, тоді як у пацієнта очевидні передумови саме вторинної гіперсекреції. Гіпоальдостеронізм чи гіпопітуїтаризм не дають гіпертензії з гіпернатріємією, а гіперпітуїтаризм не пов'язаний із цією електролітною динамікою. Отже, комплекс гіпертензії, гіпернатріємії, гіпокаліємії та судом однозначно формує картину вторинного альдостеронізму.

Чому інші варіанти не підходять

Гіперпітуїтаризм
Гіперсекреція гормонів передньої долі гіпофіза призводить до надлишку АКТГ або соматотропіну, але не викликає характерної тріади: гіпернатріємії, гіпокаліємії та підвищеного альдостерону. Такий механізм не пов’язаний із цирозом і не пояснює вторинну активацію РААС.
Первинний альдостеронізм
Первинний альдостеронізм виникає при пухлині або гіперплазії кори наднирників і характеризується автономною гіперсекрецією альдостерону при пригніченій активності реніну. У пацієнта навпаки наявні умови для вторинної активації РААС через гіпоперфузію при цирозі, що не відповідає цьому варіанту.
Гіпоальдостеронізм
При дефіциті альдостерону виникає гіпонатріємія, гіперкаліємія та зниження артеріального тиску. Це протилежно клінічній картині пацієнта, де Na⁺ підвищений, K⁺ знижений і наявна гіпертензія.
Гіпопітуїтаризм
Недостатність тропних гормонів гіпофіза спричиняє падіння продукції периферичних гормонів, але не викликає гіпертензії з електролітними зрушеннями, які характерні для гіперальдостеронізму. Цей механізм не пов'язаний із цирозом і не пояснює активацію РААС.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Патофізіологія ендокринної системи