На розтині легенева тканина має комірчастий вигляд через мішковидні та циліндричні розширення бронхів. Мікроскопічно у стінці цих бронхів спостерігається лейкоцитарна інфільтрація із переважанням нейтрофілів. Еластичні мʼязові волокна та хрящові пластини частково зруйновані і заміщені сполучною тканиною. Прилегла легенева тканина має осередки запалення, поля фіброзу та склерозу судин і ознаки емфіземи. У серці спостерігається гіпертрофія правого шлуночка. Для якого захворювання характерні такі патологічні зміни?

Чому це правильна відповідь

Бронхоектатична хвороба є хронічним гнійно-запальним процесом у бронхах, що характеризується стійким розширенням їх просвіту з формуванням мішковидних або циліндричних бронхоектазів. Це захворювання є наслідком тривалого руйнування бронхіальної стінки, в якій зберігається постійне гнійне запалення та відбувається патологічна ремоделювання тканин. Основою цього процесу є втрата структурних елементів стінки бронха, що зумовлює незворотність розширень і їх функціональну неспроможність. Мікроскопічно бронхи зі стінкою, інфільтрованою лейкоцитами, з переважанням нейтрофілів, відображають хронічний гнійний процес. Руйнування еластичних і м’язових волокон, а також хрящових пластин є наслідком протеолітичної дії ферментів запального ексудату та гнійних мікроорганізмів. Заміну цих структур сполучною тканиною слід розглядати як компенсаторно-рубцеву реакцію, однак вона не відновлює функціональність стінки, а лише закріплює патологічну дилатацію бронха. Прилегла легенева тканина з полями фіброзу, осередками запалення та склерозом судин відображає хронічний ушкоджуючий вплив постійної інфекції, гіпоксії та механічного розтягнення. Емфізема легень, що виявляється поряд із бронхоектазами, є вторинною і розвивається внаслідок руйнування альвеолярних стінок, порушення вентиляційного тиску та хронічного запального процесу. Таким чином, патологія охоплює як бронхіальне дерево, так і навколишню паренхіму. Патогенез бронхоектатичної хвороби ґрунтується на хронічній інфекції з гнійним ексудатом, який обумовлює деструкцію тканин, порушення мукоциліарного кліренсу та застій секрету в бронхах. Це створює замкнуте коло: руйнування стінки → дилатація → застій мокротиння → рецидив запалення → подальша деструкція. Ускладненнями можуть бути хронічна дихальна недостатність, легенева гіпертензія, амілоїдоз та рецидивуючі пневмонії. Комірчастий вигляд легеневої тканини через мішковидні та циліндричні бронхоектази, нейтрофільна інфільтрація, руйнування структур бронхіальної стінки та заміщення сполучною тканиною, а також вторинний фіброз і емфізема є патогномонічними морфологічними ознаками бронхоектатичної хвороби, що однозначно дозволяють ідентифікувати цей варіант як правильний.