До приймального відділення шпиталізовано пацієнта в непритомному стані. Обʼєктивно спостерігається: шкіра холодна, зіниці звужені, дихання ускладнене, відзначається періодичність дихання за типом Чейна-Стокса, артеріальний тиск знижений, сечовий міхур переповнений. Встановлено діагноз: отруєння морфіном. Який препарат треба застосувати в якості антагоніста?

Чому це правильна відповідь

Морфін є повним агоністом опіоїдних рецепторів, переважно μ-типу, розташованих пре- і постсинаптично в центральній нервовій системі, спинному мозку та периферичних тканинах. Активація μ-рецепторів через Gi-білок пригнічує аденілатциклазу, знижує рівень цАМФ, відкриває калієві канали (гіперполяризація) і блокує кальцієві канали, що призводить до пригнічення вивільнення нейромедіаторів (ГКА, субстанція Р, норадреналін). На системному рівні це проявляється глибоким пригніченням дихального центру в довгастому мозку (періодичне дихання Чейна-Стокса або апное), вираженим мітозом (звіжені зіниці через парасимпатичну активацію ядра Едінгера-Вестфаля), гіпотензією (пригнічення симпатичної регуляції), затримкою сечі (релаксація детрузора і спазм сфінктера) та комою. Налоксон є чистим конкурентним антагоністом усіх типів опіоїдних рецепторів (μ > κ > δ), швидко витісняє морфін із зв’язку з рецепторами, відновлює нормальне дихання, розширює зіниці, нормалізує гемодинаміку і виводить із коми протягом 1–2 хвилин при внутрішньовенному введенні. Фармакокінетично налоксон має високу біодоступність при парентеральному введенні, швидко проникає через ГЕБ, зв’язування з білками плазми низьке, метаболізується в печінці шляхом кон’югації з глюкуроновою кислотою, період напіввиведення становить 30–80 хвилин, що коротший за дію морфіну, тому потрібне повторне введення або інфузія. При отруєнні опіоїдами налоксон є єдиним специфічним антидотом, що безпосередньо усуває всі життєво небезпечні ефекти через блокаду рецепторів. Клінічно налоксон є препаратом першої лінії при будь-якому отруєнні агоністами опіоїдних рецепторів (морфін, героїн, фентаніл, трамадол, кодеїн), швидко усуваючи дихальну депресію, кому та мітоз. Саме конкурентна антагоністська дія на μ-рецептори робить його незамінним у цій ситуації, тоді як інші препарати не впливають на опіоїдні рецептори і не здатні усунути симптоми отруєння морфіном.