До відділення реанімації госпіталізовано пацієнта із діагнозом: інфаркт міокарда. Який лікарський засіб треба ввести пацієнту для купірування больового синдрому?

Чому це правильна відповідь

Промедол (тримеперидин) є синтетичним наркотичним анальгетиком, агоністом μ-опіоїдних рецепторів із швидким початком дії (5–10 хвилин при парентеральному введенні) і тривалістю аналгезії 2–4 години, що забезпечує потужне пригнічення больових імпульсів на рівні спинного мозку та таламуса. При гострому інфаркті міокарда виникає інтенсивний ангінозний біль, що супроводжується вираженим симпатичним збудженням, тахікардією, підвищенням потреби міокарда в кисні та ризиком розширення зони некрозу. Промедол швидко купірує біль, усуває психоемоційне напруження, знижує симпатичну активність, зменшує перед- і постнавантаження на серце за рахунок помірної венодилатації та покращує коронарну перфузію. Промедол вводиться внутрішньом’язово або внутрішньовенно (повільно), швидко розподіляється, зв’язується з білками плазми на 40 %, метаболізується в печінці, виводиться нирками; період напіввиведення становить 2–4 години. На відміну від морфіну промедол має слабкий спазмогенний ефект на гладеньку мускулатуру і менш виражене пригнічення дихання, що робить його препаратом вибору при інфаркті міокарда в класичних рекомендаціях. Клінічно промедол залишається одним із стандартних опіоїдів для купірування нестерпного болю при гострому інфаркті міокарда, особливо коли нітрати недостатньо ефективні. Саме виражена центральна аналгезія через μ-рецептори та сприятливий гемодинамічний профіль роблять промедол препаратом першого вибору при інфаркті міокарда, на відміну від ненаркотичних анальгетиків, які не здатні усунути такий інтенсивний біль і можуть погіршити стан (НПЗЗ протипоказані через ризик кровотечі та кардіотоксичність).