У пацієнта добовий діурез становить 7 літрів. Рівень глюкози крові в нормі. Порушення секреції якого гормону є причиною цього стану?

Чому це правильна відповідь

Описаний стан належить до порушень водного обміну та регуляції діурезу і відповідає поліурії, що є типовим проявом нецукрового діабету. Ключовою ознакою є різке збільшення добового діурезу до 7 літрів за відсутності гіперглікемії, що одразу виключає осмотичний механізм, характерний для цукрового діабету. Основним патофізіологічним механізмом є дефіцит або відсутність дії вазопресину — антидіуретичного гормону, який у нормі синтезується в гіпоталамусі та секретується задньою часткою гіпофіза. Вазопресин зв’язується з V2-рецепторами епітелію збірних трубочок нирок і через систему аденілатциклаза–cAMP забезпечує вставлення аквапоринів-2 у апікальну мембрану клітин, що дозволяє реабсорбцію води. За умов дефіциту вазопресину або порушення чутливості до нього вода не реабсорбується у збірних трубочках, первинна сеча не концентрується, і формується велика кількість вторинної сечі з низькою відносною густиною. Це призводить до масивної втрати води, розвитку поліурії та ризику дегідратації й гіпернатріємії. Клінічно та функціонально такий механізм проявляється значним збільшенням добового діурезу при нормальному рівні глюкози крові, що чітко відповідає умові задачі. Саме відсутність осмотично активних речовин у плазмі та сечі підтверджує гормональну, а не метаболічну природу порушення. Таким чином, ключовою патогенетичною ознакою є дефіцит вазопресину, що призводить до втрати здатності нирок концентрувати сечу. Саме це робить варіант "Вазопресину" єдино правильним і пояснює розвиток вираженої поліурії в даного пацієнта.