У жінки віком 40 років під час обстеження виявлено підвищену швидкість основного обміну. Надлишок якого з нижченаведених гормонів зумовлює цей стан?

Чому це правильна відповідь

Підвищення швидкості основного обміну належить до порушень, пов’язаних із надмірною стимуляцією клітинного метаболізму. У даному випадку йдеться про тиреоїдні гормони, які мають прямий вплив на інтенсивність окисно-фосфорилювальних процесів у мітохондріях, регуляцію експресії ферментів та швидкість трансформації енергії всередині клітини. Трийодтиронін (Т3) є найбільш активною формою тиреоїдних гормонів і значно потужніший за тироксин (Т4), тому саме його надлишок спричинює виражене підвищення базального метаболізму. На молекулярному рівні Т3 взаємодіє з ядерними рецепторами, активуючи транскрипцію генів, що кодують ферменти окисних реакцій, транспортних білків та структурних компонентів мітохондрій. Це призводить до збільшення кількості мітохондрій і підвищення проникності внутрішньої мембрани для протонів, що збільшує теплову продукцію та швидкість споживання кисню тканинами. Унаслідок цього зростає базальна швидкість метаболізму та підвищується теплопродукція. Додатково Т3 стимулює синтез β-адренорецепторів та збільшує чутливість тканин до катехоламінів, що підсилює ліполіз, глікогеноліз і глюконеогенез, спричиняючи ще більш інтенсивний енергетичний обмін. Це пояснює системні прояви тиреотоксикозу — тахікардію, схуднення, тепловіддачу, пітливість і нервову збудливість. У клініці підвищений основний обмін є прямим наслідком дії саме Т3, оскільки він є кінцевим ефекторним гормоном. Такий механізм вказує, що надлишок будь-якого іншого гормону не викликає настільки вираженого зростання метаболізму, бо жоден з них не має настільки потужного впливу на експресію генів, мітохондріальну біогенезу та інтенсивність тканинного дихання. Саме тому єдиним варіантом, що патогенетично відповідає підвищенню основного обміну, є надлишок трийодтироніну.