MedOnline Тренуватись онлайн

Жінка 26 років через рік після важких пологів з кровотечею скаржиться на загальну слабкість, втрату маси тіла на 18 кг, відсутність менструацій. Об'єктивно: гіпоплазія молочних залоз. Діагностовано хвороба Сіммондса. Що являється основним механізмом втрати ваги у жінки?

Чому це правильна відповідь

Основним типом порушення при хворобі Сіммондса є тяжкий гіпопітуїтаризм, тобто тотальне зниження секреції гормонів передньої частки гіпофіза. Це призводить до дефіциту тропних гормонів, які регулюють функцію щитоподібної залози, наднирників і статевих залоз. Втрата ваги зумовлена не локальним дефектом органів-мішеней, а системним, первинним порушенням центральної регуляції, що призводить до комплексних метаболічних змін. Молекулярно дефіцит АКТГ спричиняє зниження продукції кортизолу, що веде до гіпоглікемії, зниження глюконеогенезу та посилення катаболізму білків для підтримання енергетичного балансу. Дефіцит ТТГ викликає зменшення рівня тиреоїдних гормонів, що знижує базальний метаболізм, але при важкому гіпопітуїтаризмі його ефект перекривається катаболічним станом, пов’язаним з глюкокортикоїдною недостатністю. Дефіцит соматотропіну додатково підсилює протеоліз, зменшення маси тіла і атрофію м'язів. Клітинно це проявляється активацією протеасомного розпаду білків, посиленням глюконеогенезу з амінокислот, пригніченням ліпогенезу та зміщенням метаболізму в бік використання білків як основного енергетичного субстрату. Розвивається негативний азотистий баланс, прогресуюча саркопенія та атрофія жирової тканини. Зміщення гомеостазу веде до астенії, гіпотонії та загальної кахексії. Системно дефіцит тропних гормонів позбавляє організм адекватної нейроендокринної регуляції метаболізму. Зниження глюкокортикоїдів робить організм чутливим до стресу та інфекцій, зниження тиреоїдних гормонів зменшує термогенез, дефіцит гонадотропінів викликає гіпогонадизм, але саме метаболічна декомпенсація, пов'язана з централізованою гормональною недостатністю, є причиною вираженої втрати маси. Правильний варіант пов'язаний з тим, що механізм втрати ваги у хворої не зумовлений ізольованою органною патологією, а є наслідком тотального дефіциту гормонів аденогіпофізу, який запускає генералізований катаболізм, що є характерним при хворобі Сіммондса.

Чому інші варіанти не підходять

Зниження функції кіркового шару наднирників
Дефіцит кортизолу знижує глюконеогенез і може сприяти втраті ваги, але при хворобі Сіммондса він є вторинним наслідком дефіциту АКТГ. Первинна надниркова недостатність супроводжується гіперпігментацією та гіперкаліємією, яких при центральному гіпопітуїтаризмі немає, тому цей варіант не пояснює повну клінічну картину.
Гіпопаратиреоз
Гіпопаратиреоз викликає гіпокальціємію і нейром’язові симптоми, але не призводить до тяжкої кахексії. Він не відповідає патогенезу генералізованої гормональної недостатності та не пояснює аменорею, втрату ваги і атрофію молочних залоз.
Гіпотиреоз
Гіпотиреоз асоціюється із збільшенням маси тіла через зниження метаболізму, а не з кахексією. Навіть при вторинному гіпотиреозі домінуючими є слабкість і холодова непереносимість, але не тотальна втрата ваги, яка є наслідком багатостороннього гормонального дефіциту.
Зниження функції статевих залоз
Гіпогонадизм спричиняє аменорею та атрофію молочних залоз, але не є причиною вираженої втрати ваги. Це вторинний прояв дефіциту гонадотропінів, а не провідний механізм метаболічної декомпенсації, тому він не пояснює загальну кахексію.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Патофізіологія ендокринної системи