При моделюванні запалення нижньої кінцівки у тварини підвищилася температура тіла, збільшилися вміст антитіл та лейкоцитів у крові. Які речовини зумовили розвиток цих загальних реакцій організму при запаленні?

Чому це правильна відповідь

У даній ситуації описано системні прояви запальної реакції, які включають підвищення температури тіла, лейкоцитоз та посилення гуморальної імунної відповіді. Це свідчить про запуск системної фази запалення, яка регулюється цитокіновою мережею, а ключову роль у цьому відіграють інтерлейкіни, насамперед IL-1, IL-6 і TNF-α. Ці медіатори синтезуються макрофагами та іншими імунними клітинами у відповідь на дію патогена або тканинне ушкодження, активують сигнальні шляхи через NF-κB та JAK/STAT і координують як місцеві, так і системні реакції організму. Підвищення температури тіла є наслідком пірогенного ефекту інтерлейкінів, головним чином IL-1 і IL-6, які стимулюють синтез простагландину E2 у центрах терморегуляції гіпоталамуса. PGE2 модифікує “уставку” температури, що веде до активації теплопродукції та вазоконстрикції, результатом чого стає лихоманка. Лихоманка є адаптивним механізмом, спрямованим на підвищення ефективності імунних реакцій, але разом з тим збільшує метаболічні витрати організму. Лейкоцитоз у крові формується через стимуляцію інтерлейкінами проліферації та диференціації клітин у кістковому мозку, а також через мобілізацію зрілих лейкоцитів із кісткового мозку та депо. IL-1 та IL-6 активують колонієстимулюючі фактори, що збільшують кількість гранулоцитів, моноцитів та лімфоцитів, формуючи ефективну клітинну відповідь. Ефект проявляється у значному підвищенні рівня лейкоцитів під час системного запалення. Підвищення рівня антитіл у крові є наслідком впливу інтерлейкінів на адаптивну імунну відповідь. IL-6 стимулює диференціацію В-лімфоцитів у плазматичні клітини та посилює синтез імуноглобулінів. Також інтерлейкіни модулюють функції Т-хелперів, що формує кооперацію між клітинною та гуморальною відповіддю. Таким чином, інтерлейкіни є центральною ланкою у запуску гуморальної фази запалення. Саме інтерлейкіни є єдиною групою речовин серед запропонованих варіантів, здатною одночасно викликати лихоманку, лейкоцитоз і посилення антитілоутворення. Вони об’єднують місцеву реакцію ушкодження з системними захисними відповідями і формують типовий малюнок гострого системного запалення. Тому варіант із інтерлейкінами є єдиним патогенетично правильним у цьому контексті.