Під час аутопсії тіла чолоніка віком 40 років виявлено різко розширений просвіт тонкої кишки, переповнений рясною водянистою безбарвною рідиною з сіруватими грудочками. Стінка кишки набрякла, на слизовій оболонці - велика кількість дрібнокранкових крововиливів. Для якого інфекційного захворювання характерні такі симптоми?

Чому це правильна відповідь

Холера є гострою токсикоінфекцією, спричиненою Vibrio cholerae, яка характеризується секреторною діареєю, різкою втратою води та електролітів і розвитком тяжкої дегідратації. Патологічний процес при холері не супроводжується глибоким некрозом чи вираженими деструктивними змінами стінки кишки, а має функціонально-секреторний характер. Основним патогенетичним механізмом є дія холерного ентеротоксину, який активує аденілатциклазу та призводить до різкого підвищення рівня цАМФ у ентероцитах, що стимулює секрецію хлориду натрію і води в просвіт кишки. Макроскопічно при холері просвіт тонкої кишки різко розширений і переповнений великою кількістю водянистого безбарвного вмісту, що нагадує "рисовий відвар". Наявність сіруватих грудочок у цій рідині відповідає десквамованому епітелію, слизу та некротичним детритним масам у малих кількостях, однак ці зміни мають поверхневий характер. Стінка кишки набрякла, але без глибокої виразкової деструкції, яка притаманна інвазивним інфекціям. Типовою є наявність дрібнокрапкових крововиливів, що відображають гіпоксичне ушкодження слизової оболонки внаслідок тяжких водно-електролітних порушень. Мікроскопічно при холері відзначається поверхневий некроз та десквамація ентероцитів, набряк слизової та підслизової оболонок, розширення капілярів і венул, а також точкові геморагії. Водночас відсутні глибокі виразки, інфільтрація стінки кишки нейтрофілами чи гранульоматозні зміни, оскільки вібріони не проникають у тканину, а діють через токсин. Морфологічні зміни відображають функціональне, а не інвазивне ураження. Патогенетично холера супроводжується розвитком тяжкого гіповолемічного шоку, метаболічного ацидозу, анурії та судинного колапсу, що є причиною смерті при відсутності належної регідратаційної терапії. В органах можна бачити ознаки ексикозу, гемоконцентрацію та ішемічні пошкодження. Відсутність вираженого запального інфільтрату пояснюється тим, що самого збудника часто неможливо виявити у тканині, оскільки він перебуває в просвіті кишки. Саме поєднання різкого розширення просвіту кишки та рясної водянистої рідини безбарвного характеру з невеликою кількістю епітеліальних мас, набряку слизової та дрібнокрапкових крововиливів без виразок є патогномонічним для холери. Інші інфекційні процеси, що уражають кишківник, мають інвазивний характер із виразковими дефектами, некрозом або гнійним запаленням, тому не відповідають описаній картині.