Хвора 26-ти років звернулася до лікаря зі скаргами на появу у випорожненнях білих плоских рухливих утворів, які нагадують локшину. При лабораторному дослідженні виявлені членики з такою характеристикою: довгі, вузькі, з розміщеним поздовжньо каналом матки, яка має 17-35 бічних відгалужень з кожного боку. Який вид гельмінтів паразитує у кишечнику жінки?

Чому це правильна відповідь

Цей патологічний процес є гельмінтозом, зокрема теніярінхозом, викликаним паразитуванням бичачого цепня (Taeniarhynchus saginatus) у тонкій кишці людини, де дорослий гельмінт прикріплюється сколексом до слизової оболонки, спричиняючи механічне подразнення та порушення всмоктування поживних речовин. Макроскопічно в кишечнику виявляється довгий стрічковий гельмінт довжиною до 10 метрів з численними члениками, при цьому зрілі членики відриваються і виходять з фекаліями, маючи вигляд довгих вузьких рухливих утворів, подібних до локшини; мікроскопічно членики характеризуються поздовжнім каналом матки з 17-35 бічними відгалуженнями з кожного боку, матка заповнена яйцями, а в стромі члеників видно статеві органи без вираженої клітинної інфільтрації, оскільки паразит викликає мінімальну запальну реакцію. Етіологічно зараження відбувається через вживання недостатньо термічно обробленого яловичого м'яса, що містить цистицерки, які в кишечнику перетворюються на дорослих гельмінтів; патогенез включає механічне пошкодження слизової, токсичну дію продуктів життєдіяльності паразита та конкуренцію за поживні речовини, що призводить до диспепсичних розладів та анемії. Ускладнення теніярінхозу можуть включати кишкову непрохідність через скупчення гельмінтів, розвиток мегалобластної анемії внаслідок дефіциту вітаміну B12, якщо паразитування тривале, а також алергічні реакції на антигени паразита, що проявляються уртикарією чи еозинофілією; в рідкісних випадках можливе приєднання вторинної бактеріальної інфекції з розвитком ентериту. Морфологічно в слизовій кишечнику спостерігається гіперемія, набряк та ерозії в місцях прикріплення сколекса, з мінімальною лімфоцитарною інфільтрацією строми, без значного фіброзу чи некрозу паренхіми, що відрізняє цей процес від інших інвазій з вираженою запальною реакцією. У контексті формулювання питання правильним є Taeniarhynchus saginatus, оскільки описані членики з 17-35 бічними відгалуженнями матки точно відповідають морфології бичачого цепня, тоді як інші опції мають відмінну структуру члеників чи зовсім не виділяють членики в фекалії, що не узгоджується з клінічною картиною та лабораторними даними. Крім того, цей варіант підкреслює важливість диференційної діагностики гельмінтозів за морфологією проглотид, оскільки точна ідентифікація виду паразита визначає тактику лікування та профілактики, уникнення ускладнень, пов'язаних з міграцією личинок в інших видах.