MedOnline Тренуватись онлайн

У крові пацієнта вміст глюкози натщесерце був 5,65 ммоль/л, через 1 годину після цукрового навантаження становив 8,55 ммоль/л, а через 2 години – 4,95 ммоль/л. Такі показники характерні для:

Чому це правильна відповідь

У цьому випадку описано перебіг стандартного перорального глюкозотолерантного тесту, який дозволяє оцінити здатність організму підтримувати гомеостаз глюкози та функцію інсулінової відповіді. Початковий рівень глікемії в межах 5,65 ммоль/л належить до нормального діапазону натще. Після навантаження глюкозою рівень глікемії закономірно підвищується, і показник 8,55 ммоль/л через 1 годину вважається фізіологічною реакцією, що відображає швидке всмоктування глюкози та стимуляцію секреції інсуліну. На молекулярному рівні підвищення глікемії стимулює β-клітини підшлункової залози до секреції інсуліну через активацію рецептора GLUT2, збільшення внутрішньоклітинного АТФ/АДФ, блокування калієвих каналів та входу Ca²⁺, що запускає екзоцитоз. Інсулін збільшує експресію та транспортування GLUT4 у тканини-мішені, активує глікогенез, пригнічує глюконеогенез і ліполіз, що приводить до зниження глікемії. До другої години тесту рівень глюкози 4,95 ммоль/л знаходиться нижче початкового, що демонструє ефективність інсулінового контролю та високу чутливість периферичних тканин до інсуліну. Це означає, що глюкоза швидко утилізується клітинами, а механізми зниження глікемії (глікогенез, гліколіз) працюють адекватно. Відсутність гіперглікемії після навантаження виключає інсулінову недостатність або інсулінорезистентність. Клінічно нормальна крива толерантності характеризується тимчасовим піком глюкози на 30–60 хвилині та нормалізацією рівня до вихідних значень протягом 2 годин. Її порушення свідчить або про дефіцит інсуліну, або про резистентність до нього, або про підсилений глюкагоновий вплив. У цьому випадку жоден із патологічних векторів не реалізується. Таким чином, динаміка глікемії вказує на адекватну секрецію інсуліну, високу чутливість тканин до нього, ефективне гальмування глюконеогенезу та швидку утилізацію глюкози, що повністю відповідає стану "Здорової людини" і виключає патологію обміну вуглеводів.

Чому інші варіанти не підходять

Хворого з тиреотоксикозом
Тиреотоксикоз прискорює глікемічну відповідь і може давати гіперглікемію через підвищену чутливість β-адренорецепторів та посилену глікогенолізу. Пацієнти мають тривало підвищену глікемію, що не нормалізується до двох годин.
Хворого з інсулінозалежним цукровим діабетом
При інсулінозалежному діабеті немає ендогенної секреції інсуліну, тому глікемія різко підвищується та залишається високою після навантаження. Значення через 2 години суттєво перевищують норму, чого в задачі немає.
Хворого з прихованим цукровим діабетом
При порушеній толерантності до глюкози через 2 години рівень глікемії ≥7,8 ммоль/л, що свідчить про інсулінорезистентність або недостатню секрецію. Значення 4,95 ммоль/л виключає прихований діабет.
Хворого з інсуліннезалежним цукровим діабетом
Інсулінорезистентність призводить до тривалої постпрандіальної гіперглікемії, зазвичай понад 11 ммоль/л через 1 годину і вище норми через 2 години. Така динаміка в задачі відсутня, що виключає діабет 2 типу.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Порушення обміну речовин