Мати виявила у 5 річної дочки на перианальних складках білих "черв'ячків", які викликали у дівчинки свербіж і занепокоєння, і доставила їх в лабораторію. Виявлено білі гельмінти 0,5-1 см завдовжки, ниткоподібної форми з загостреними кінцями, у деяких вони закручені. Який діагноз можна поставити?

Чому це правильна відповідь

Ентеробіоз є паразитарним захворюванням, спричиненим нематодою Enterobius vermicularis, яка належить до гельмінтів, а не до бактерій, вірусів чи грибів. Це дрібний круглий черв’як білого кольору, ниткоподібної форми, з чітко загостреними кінцями, довжиною приблизно 0,5–1 см, що повністю відповідає морфологічному опису, наведеному в умові. Самки часто мають дещо зігнуте або закручене тіло, що є типовою ознакою цього паразита. Основними факторами патогенності Enterobius vermicularis є механічне подразнення слизової оболонки кишечника та шкіри, а також алергічна сенсибілізація організму продуктами обміну гельмінта. Особливістю є активна міграція запліднених самок у нічний час до перианальної ділянки, де вони відкладають яйця. Саме цей механізм викликає інтенсивний свербіж, занепокоєння, порушення сну, що характерно насамперед для дітей дошкільного віку. Патогенез ентеробіозу пов’язаний з фекально-оральним шляхом зараження. Яйця паразита потрапляють в організм через брудні руки, іграшки або предмети побуту. У кишечнику з яєць виходять личинки, які дозрівають до статевозрілих форм у товстій кишці. Нічна міграція самок до перианальних складок призводить до аутоінвазії, оскільки дитина розчісує сверблячі ділянки, а яйця знову потрапляють у ротову порожнину. Діагностика ентеробіозу базується не на класичному копрологічному дослідженні, а на виявленні яєць або самих гельмінтів у перианальній ділянці. Ключовим методом є періанальний зішкріб або метод липкої стрічки. Виявлення дорослих білих ниткоподібних гельмінтів у складках шкіри навколо анального отвору є практично патогномонічною ознакою цього захворювання. Імунна відповідь при ентеробіозі представлена переважно гуморальними та алергічними реакціями, проте стійкого захисного імунітету не формується, що зумовлює часті реінвазії. Специфічної вакцини не існує. Основу профілактики становлять суворе дотримання правил особистої гігієни, коротко підстрижені нігті, щоденна зміна білизни та санітарно-гігієнічні заходи в дитячих колективах. Саме поєднання характерної локалізації паразита, його морфології та клінічного свербежу чітко вказує на ентеробіоз і відмежовує його від інших гельмінтозів.