Смерть хворого 16 років настала від розлитого (поширеного) фібринозногнійного перитоніту. Під час розтину в нижній ділянці тонкої кишки виявлена виразка, яка повторювала форму пейєрової бляшки, з перфорацією стінки кишки. Мікроскопічне дослідження виявило невизначеність малюнку лімфоїдної тканини, витіснення її проліферуючими моноцитами, які формують гранульоми. Ускладнення якого захворювання є причиною смерті?

Чому це правильна відповідь

Черевний тиф є гострою інфекційною хворобою, спричиненою Salmonella typhi, яка має виражений тропізм до лімфоїдної тканини тонкої кишки, особливо пейєрових бляшок. Патогенез хвороби включає проникнення збудника в лімфоїдні фолікули, їх некроз, моноцитарну реакцію та формування специфічних гранульом, відомих як «тифозні гранульоми». Макроскопічно це проявляється виразками, які повторюють форму пейєрових бляшок, мають овальну або довгасту форму і є перпендикулярними до довгої осі кишки. Мікроскопічно характерною ознакою є «моноцитарна десквамація» — витіснення нормальної лімфоїдної архітектоніки проліферуючими моноцитами, які утворюють гранульоми. Типовим є некроз лімфоїдної тканини з руйнуванням фолікулів, що відрізняє тифозні гранульоми від туберкульозних або саркоїдозних, у яких зберігається чітка організація. Внаслідок прогресування некрозу утворюються глибокі виразки, які часто проникають через всі шари стінки кишки. Перфорація є одним із найсерйозніших ускладнень черевного тифу, що виникає внаслідок глибокої некротизації пейєрових бляшок, руйнування м’язового шару та серозної оболонки. Розлитий фібринозно-гнійний перитоніт є типовим наслідком перфорації кишки при черевному тифі. Гнійний компонент ексудату пояснюється інтенсивною інфекційно-запальною реакцією, фібринозний — високою судинною проникністю при гемодинамічних розладах. Патогенетично розвиток перитоніту загрожує швидким прогресуванням сепсису, шоком та смертю, що часто спостерігається у молодих пацієнтів з тяжким перебігом хвороби. Клінічно це проявляється гострим животом, різким болем, перитонеальними симптомами та швидким розвитком поліорганної недостатності. Описана картина — виразка, що повторює форму пейєрової бляшки, наявність гранульом, сформованих проліферуючими моноцитами, руйнування лімфоїдної тканини та перфорація з фібринозно-гнійним перитонітом — є класичною для ускладненого черевного тифу і не характерна для інших інфекційних процесів з переліку.