Чоловік віком 40 років, мʼясник, помер від сепсису. Обʼєктивно спостерігається: на правій щоці візуалізується конусоподібний, щільний, томно-червоний інфільтрат 6 см із чорною кірочкою в центрі. Права половина обличчя, шиї різко набряклі, щільні. Під час мікроскопічного дослідження в інфільтраті визначається вкрай гостре серозно-геморагічне запалення, у центрі інфільтрату спостерігається некроз епідермісу і підлеглих шарів. Який найімовірніший діагноз?

Чому це правильна відповідь

Сибірка є гострою бактеріальною інфекцією, спричиненою Bacillus anthracis, яка характеризується вираженою токсин-опосередкованою судинною поразкою, масивним набряком і некрозом тканин. Патоморфологічною ознакою шкірної форми є формування так званого "антраксу" — щільного, темно-червоного інфільтрату з центральним чорним струпом, який відображає коагуляційний некроз епідермісу та дерми. Токсини зумовлюють підвищену судинну проникність, геморагії та швидке поширення запалення у навколишні тканини, що морфологічно проявляється серозно-геморагічним ексудатом і вираженим набряком. Мікроскопічно шкірна форма сибірки представлена різко вираженим гострим запаленням із домінуванням серозного та геморагічного компонентів, наявністю фібрину, руйнуванням мікроциркуляторного русла та некрозом епітелію в центральній зоні. Запальний інфільтрат часто малоклітинний через токсичний ефект збудника, що пригнічує виражену нейтрофільну реакцію. Строма просочена плазмою та еритроцитами, що створює характерну геморагічну картину з "чорною кіркою". Розвиток масивного набряку та геморагій зумовлений порушенням мікроциркуляції токсинами збудника, що призводить до швидкого ураження регіонарних лімфатичних вузлів і ризику генералізації інфекції. Саме бактеріємія та токсинемія є причинами блискавичного сепсису, який часто має летальний перебіг. Макроскопічно набряк поширюється далеко за межі первинного осередку, формуючи щільні, тестуваті ділянки ураження, що відрізняє сибірку від інших локальних гнійних процесів. Некроз у центрі ураження має коагуляційний характер, що пов’язано з прямою дією токсинів, а не з гнійною деструкцією, як при стафілококових процесах. Відсутність значного гною та наявність щільного струпа є ключовою морфологічною ознакою, що дозволяє відрізнити сибірку від фурункула або флегмони. Інфільтрація, як правило, розповсюджена, з мінімальною реакцією навколишніх тканин, що також вказує на токсичний характер запалення. У контексті умови задачі визначальними є: конусоподібний щільний інфільтрат, темно-червоне забарвлення, центральна чорна кірка, серозно-геморагічне запалення, некроз епідермісу та блискавичний сепсис. Саме така комбінація макроскопічних та мікроскопічних ознак є патогномонічною для шкірної форми сибірки і не відповідає морфології інших інфекцій або гнійних процесів.