Антидіуретичний гормон (вазопресин) утворюється крупноклітинними нейронами супраоптичного та паравентрикулярного ядер гіпоталамусу і депонується в нейрогіпофізі. Що є фізіологічним стимулятором викиду гормону в кров?

Чому це правильна відповідь

Вазопресин (антидіуретичний гормон) регулює водний баланс організму. Його синтезують крупноклітинні нейрони супраоптичного і паравентрикулярного ядер гіпоталамуса, а в кров він вивільняється із задньої частки гіпофіза. Найважливішим фізіологічним стимулом секреції вазопресину є підвищення осмолярності позаклітинної рідини. Осморецептори в передній частині гіпоталамуса (судинному органі термінальної пластинки) дуже чутливі: зростання осмолярності плазми лише на 1–2% зменшує об'єм цих клітин, вони збуджуються і стимулюють нейрони, що виділяють гормон. Одночасно виникає спрага. Вазопресин через V2-рецептори збиральних трубочок посилює вбудовування аквапоринів-2 в апікальну мембрану, збільшуючи реабсорбцію води. У результаті сеча концентрується, а осмолярність плазми повертається до норми. Секрецію гормону також стимулює значне зниження об'єму крові й тиску, але це менш чутливий механізм. Отже, основним фізіологічним стимулом викиду вазопресину є збільшення осмолярності позаклітинної рідини.