У хворого М., 45 років, при аналізі ЕКГ виявлено: ритм синусовий, число передсердних комплексів більше числа шлуночкових комплексів ; прогресуюче подовження інтервалу Р -Q від комплексу до комплексу ; випадання окремих шлуночкових комплексів ; зубці Р і комплекси QRST без змін. Назвіть тип порушень серцевого ритму?

Чому це правильна відповідь

Атріовентрикулярна блокада II ступеня характеризується прогресуючим уповільненням провідності через атріовентрикулярний вузол або пучок Гіса, що проявляється поступовим подовженням інтервалу P-Q від комплексу до комплексу до моменту повного блокування імпульсу. Механізм базується на зниженні чутливості або частковій рефрактерності клітин провідної системи до деполяризації від передсердь, внаслідок чого один з імпульсів не викликає активації шлуночків, що призводить до випадання комплексу QRS без зміни форми зубця P. Збереження нормальної морфології P та QRS свідчить про те, що порушення локалізовано саме в провідності, а не в генерації імпульсу чи внутрішньошлуночковому проведенні. Прогресуюче подовження P-Q пояснюється феноменом Венкебаха — поступовим накопиченням рефрактерності в AV-вузлі після кожного імпульсу через повільне відновлення Na-каналів або знижену активність Ca-каналів, що збільшує час деполяризації від циклу до циклу. Коли рефрактерність досягає критичного рівня, наступний передсердний імпульс потрапляє в абсолютну рефрактерну фазу і не проводиться, після чого цикл повторюється з початковим коротшим P-Q. Кількість передсердних комплексів перевищує шлуночкові саме через ці періодичні випадання, що створює характерну періодичність Венкебаха. Регуляція провідності в AV-вузлі здійснюється парасимпатичною системою через м-холінорецептори, що гіперполяризують мембрану та подовжують рефрактерність, або симпатичною через β1-рецептори, що прискорюють провідність. У блокаді II ступеня домінує відносне переважання парасимпатичного впливу або органічне ушкодження провідних шляхів, що призводить до нерівномірної провідності без повного роз’єднання передсердь і шлуночків. Зворотний зв’язок через барорецептори може модулювати ступінь блокади залежно від частоти серцевих скорочень. Відсутність змін у зубці P вказує на нормальну активацію передсердь від синусового вузла, а збереження комплексу QRS свідчить про інтактне внутрішньошлуночкове проведення нижче рівня блокади. Саме поєднання прогресуючого подовження P-Q з періодичними випаданнями QRS без деформації комплексів відрізняє блокаду II ступеня (тип Мобітц I) від інших порушень провідності та підтверджує часткове, а не повне чи постійне порушення передачі імпульсу.