MedOnline Тренуватись онлайн

У мікропрепараті, виготовленому з пунктату регіонарного лімфовузла хворого та зафарбованому за Романовським-Гімзою, лікар виявив тонкі мікроорганізми з 12-14 рівномірними завитками, з гострими кінцями, довжиною 10-13 мкм блідо-рожевого кольору. Про збудника якої інфекційної хвороби може йти мова у даному випадку?

Чому це правильна відповідь

Збудником у даному випадку є Treponema pallidum, що належить до бактерій групи спірохет. Це грамнегативна за будовою клітинної стінки, але погано забарвлювана звичайними методами тонка спіралеподібна бактерія. Вона має характерну морфологію у вигляді рівномірних завитків, зазвичай 8–14, з гострими кінцями та довжиною близько 10–13 мкм, що повністю відповідає опису в мікропрепараті. Treponema pallidum не утворює спор і капсул, не має зовнішніх джгутиків, але характеризується внутрішніми осьовими філаментами, які забезпечують її рухливість. Клітинна стінка містить мінімальну кількість поверхневих антигенів, що дозволяє збуднику тривалий час уникати імунного розпізнавання. Саме ця особливість пояснює слабку імуногенність та схильність інфекції до хронічного перебігу. Патогенез сифілісу пов’язаний із проникненням збудника через мікротравми шкіри або слизових оболонок з подальшим поширенням лімфогенним шляхом. Виявлення трепонем у пунктаті регіонарного лімфатичного вузла є типовим для первинного сифілісу, коли формується регіонарний лімфаденіт. Ураження тканин зумовлене як прямою присутністю бактерії, так і імунопатологічними реакціями організму. Для морфологічної діагностики сифілісу використовують забарвлення за Романовським-Гімзою, сріблення або темнопольну мікроскопію. Саме тонкість, рівномірні завитки та блідо-рожеве забарвлення є ключовими диференційними ознаками Treponema pallidum. Інші спірохети або паразити мають іншу форму, товщину та характер завитків. Імунітет при сифілісі є нестійким і не запобігає повторному зараженню, що пояснюється слабкою антигенною експресією збудника. Специфічної вакцини не існує, профілактика базується на ранньому виявленні та лікуванні хворих. Саме поєднання морфологічних характеристик спірохети та локалізації в регіонарному лімфовузлі однозначно вказує на сифіліс.

Чому інші варіанти не підходять

Лептоспіроз
Збудники лептоспірозу мають тонку спіралеподібну форму, але характеризуються гачкоподібно загнутими кінцями. Їх завитки менш рівномірні, а довжина та морфологія відрізняються від описаних у препараті. Тому цей варіант не відповідає мікроскопічній картині.
Поворотний тиф
Збудники поворотного тифу належать до борелій, які є більшими та товстішими спірохетами з нерівномірними, грубими завитками. Вони добре помітні у мазках крові під час гарячкових нападів. Описана морфологія для них не характерна.
Лейшманіоз
Лейшманії є найпростішими, а не бактеріями, і мають зовсім іншу морфологію у вигляді внутрішньоклітинних амастигот. Вони не мають спіралеподібної форми та не забарвлюються як спірохети. Тому цей варіант є неправильним.
Трипаносомоз
Трипаносоми є джгутиковими найпростішими, значно більшими за спірохети, з чітко вираженим ядром та хвилеподібною мембраною. Їх морфологія принципово відрізняється від тонких багатозавиткових бактерій. Отже, вони не відповідають опису в препараті.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Спірохети (сифіліс, лептоспіроз тощо)