До інфекційного відділення госпіталізували хворого з ознаками загальної слабкості, сильними головними і м’язовими болями, високою температурою, гіперемією обличчя. Встановлено, що тиждень тому хворий відпочивав біля озера. Лікар запідозрив лептоспіроз. Яким чином лептоспіри могли потрапити до організму хворого?
- А З повітрям
- Б З їжею
- В З водою Правильна
- Г Через предмети вжитку
- Д З ґрунтом
Чому це правильна відповідь
Лептоспіроз є зоонозним інфекційним захворюванням, збудниками якого є Leptospira interrogans та споріднені лептоспіри. Це бактерії, що належать до спірохет, мають тонке, довге, звивисте тіло з характерними вигинами у вигляді літер C та S, є грамнегативними за будовою клітинної стінки та мають високу рухливість завдяки периплазматичним джгутикам. Лептоспіри добре виживають у прісній воді, особливо в стоячих водоймах. Основними факторами патогенності лептоспір є здатність активно проникати через неушкоджену або мікротравмовану шкіру та слизові оболонки, а також ендотоксиноподібні компоненти клітинної стінки, які викликають виражену інтоксикацію. Вони мають тропність до ендотелію судин, печінки, нирок і м’язової тканини, що зумовлює системний характер ураження організму. Патогенез лептоспірозу починається з проникнення збудника у організм людини під час контакту з інфікованою водою. Лептоспіри швидко потрапляють у кров, викликаючи лептоспіремію, поширюються по органах і тканинах, ушкоджують ендотелій судин, що призводить до гіперемії обличчя, гарячки, сильного головного та м’язового болю. Ураження нирок і печінки є наслідком їхньої органотропності. Основою діагностики лептоспірозу є епідеміологічний анамнез, зокрема перебування біля відкритих водойм, а також лабораторні методи. Для підтвердження використовують серологічні реакції, зокрема реакцію мікроаглютинації, ПЛР для виявлення ДНК лептоспір, а на ранніх етапах можливе темнопольне мікроскопічне дослідження крові. Саме контакт із водою є ключовим епідеміологічним чинником. Імунітет при лептоспірозі є переважно гуморальним і типоспецифічним, після перенесеного захворювання він не є довічним. Специфічна профілактика обмежена вакцинацією осіб груп ризику, а неспецифічна полягає в уникненні купання у потенційно забруднених водоймах та захисті шкіри від контакту з водою. Вирішальною ознакою в умові задачі є відпочинок біля озера, що прямо вказує на водний шлях проникнення лептоспір.