Зі слизових оболонок та з харкотиння хворого, який тривалий час приймав імунодепресанти, були виділені грампозитивні великі овальні клітини з брунькуванням, що розташовані хаотично, та подовжені клітини у вигляді ланцюжків. Який збудник виділений?

Чому це правильна відповідь

Описаний збудник належить до грибів роду Candida, які є дріжджоподібними грибами, а не бактеріями. Вони мають великі овальні клітини, які фарбуються за Грамом позитивно, що часто вводить в оману при первинній мікроскопії. Для кандид характерне брунькування, а також утворення подовжених клітин, з’єднаних у ланцюжки, що відповідає псевдоміцелію, і є типовою морфологічною ознакою цих грибів. Факторами патогенності Candida є здатність до адгезії на слизових оболонках, морфологічна пластичність з переходом від дріжджової форми до псевдоміцелію, а також продукція гідролітичних ферментів, що ушкоджують епітелій. Вони не продукують класичних бактеріальних токсинів, але викликають ушкодження тканин за рахунок інвазивного росту та запальної реакції. Тропність збудника спрямована передусім до слизових оболонок ротової порожнини, дихальних шляхів і шлунково-кишкового тракту. Патогенез кандидозу тісно пов’язаний зі станом імунної системи. Тривале застосування імунодепресантів призводить до пригнічення клітинного імунітету, що є ключовим механізмом контролю грибкової флори. У таких умовах Candida, яка часто є умовно-патогенним мешканцем слизових оболонок, починає активно розмножуватися, інвазувати тканини та формувати клінічні прояви мікозу. Діагностика ґрунтується на мікроскопії матеріалу зі слизових оболонок і харкотиння, де виявляють грампозитивні овальні клітини з брунькуванням і елементи псевдоміцелію. Саме поєднання цих морфологічних форм дозволяє чітко диференціювати Candida від бактерій. За необхідності діагноз підтверджують культуральними та молекулярними методами. Імунітет при кандидозі переважно клітинний, і після перенесеної інфекції стійкого захисту не формується. Специфічної вакцини проти кандид не існує, профілактика полягає в контролі імунодефіцитних станів і раціональному використанні імунодепресантів та антибіотиків. Сукупність імунного фону пацієнта і характерних морфологічних ознак збудника однозначно вказує на кандиди як правильну відповідь.